Як усе насправді було. Чи задумувались ви будь-коли, друзі, як художні твори населяються героями, а відповідні події опиняються в певних реаліях, насамперед, у наших сучасних містах та селах. Адже кожен новий роман, повість, це завжди ціла окрема цивіл...
Гуманітарний десант на Вінниччині. Цю історію про подорожі мого бірюзового покрою роману «Монастирська праля» я мав би розповісти вже давно, але все якось не складалося, не виходило, аж від квітневих днів, від часу, коли ще ми всі готувалися до цьогорі...
Книжка серед людей. Якщо, можливо, комусь може видатись, що мій крайній у видавничому процесі роман, озаглавлений «Монастирська праля» і виданий у світ цьогорічного березня десь загубився поміж людьми, то це зовсім не так. Він успішно живе і здрастує, ...
Сокровенне. Найбільше всі ми разом узяті, українська держава в цілому, завинили перед нашими славними жіночками колгоспницями, котрі все своє нужденне життя гнули спину в буряківничих ланках. На наших джуринських, у тому числі, подільських ланах і крут...
До п'ятдесятиріччя сина... Якщо зізнатися чесно, то давно вже очікую на цей день 9 липня 2924 року. Тому, що цієї доби виповнюється пів віку моєму першаку – сину Тарасу. А зайшло це святе число нині я, сам себе не пізнаю: чомусь явно не поспішаю потеле...
Ази журналістики. Учора пізно ввечері, уже по 23-ій годині, тому правильно буде сказати, що геть уночі, пролунав у мене телефоний дзвоник. Обізвався, давно не чув його, мій журналістський побратим, колишній власкор газети «Правда України по Волинській ...
Відверто з болем. Якби мене хтось запитав, як життя-буття цієї весняної воєнної пори у центрі столиці, де мешкаю вже понад тридцять літ, то я би на це питання відповів словами героїв відеосюжетного анекдоту про хлопчика і його розважливого кота. Там м...
...або Авто для директора Інституту української мови НАН України. Що тут скривати: після багатомісячної напруги з написання нового претензійного роману, майже безуспішному пошуку коштів на видання його в народі, позаяк, люд через війну, страждання й г...