Як вони керували. Якщо рівень грамотності суспільства визначається станом глупства у соціальних мережах, то ми, здається, уже на самій вершині головотяпства. Я тут орієнтуюся по заголовках репету душ тих, хто хоче зарекомендувати себе найбільш чутливим...
Нова пісня. Що тут скривати: маю серйозний ґанч на все життя — геть-чисто позбавлений музичного слуху: ні відтворити тобі звуки, ні заспівати. Краще, щоб зовсім не зганьбитися і не відважуватись на ці спроби. Хоча душа частенько аж рветься у політ. Том...
Серцю дороге. Так саме собою склалося, вийшло, що відслуживши понад три роки на імперському флоті у Севастополі, я благословенного літа 1973 року приїхав до Києва вступати на факультет журналістики КДУ імені Т. Шевченка і першим у нас був щойно запрова...
Слова, як квіти пошани другу. 6 вересня, під завісу першого тижня нової золотої осені на Волині завжди святкували день народження місцевого журналіста, справжнього золотовуста Святослава Крещука. Якийсь час тому, коли було в тому краї вдосталь райцентр...
Несподівані зустрічі. Я маю вельми серйозне сімейне завдання щодоби, мінімум двічі — вранці і ввечері виводити на прогулянку нашого чарівного пса — французького бульдога Арчі, якого знає вже замало не пів столиці через його просто таки не собаче, а ві...
''Потурбуємось'' про зрадників. Те село, про котре розкажу зараз знаходиться нині на фронтовій межі – не сьогодні — завтра його звільнять збройні сили України. Це благословенне, але понівечене москалями Запоріжжя, нинішнього літа жахлива вогняна земля....
Фейлетон. Я лишень, дороге та любе, золоте наше панство, ніяк не можу зрозуміти, як ця унікальна кримінальна історія, до котрої, за публічно оголошеною в пресі версією НАБУ та САП — (читайте тут — https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/11/7410778/) ви...