Цікаво, чи одірвуть нарешті у Вінниці від ср*аки обласної бібліотеки геть недоречне ім'я орко-вченого Тімірязєва, котре колись давно розписали приліпити закладу в зореносній Москві? Я ще понад рік тому пропонував наректи цю потужну і світлу наукову книгозбірню іменем письменника-подолянина Миколи Рябого, який прославив цей край у літературі. Першим, до прикладу, створивший епічний роман про вікопомні Крути, озаглавлений «Ще не вмерла Україна», котрий навіть боялися брати до рук редактори видавництв. Дивно, що мовчить з подібного перейменування не лише тамтешня влада, але й місцеві маленькі літгенії в шараварах також. І знаю, сказати б, чому. Підозрюю, що кожен думає, підтримувати цю ідею не буду. А, мо', якраз моє прізвище почеплять на фронтоні публічно-наукового приміщення…
Приміщення бібліотеки у Ватикані...
Начебто ще Сталін ім'я бібліотеці у Вінниці приліпив. Що узгоджував цей проект - так це точно. Вірні послідовники його й по нині бережно славлять те давнє безумство...
З фронтових оповідок. У нас із ВолодькОм (наголос на останній склад робіть, будь ласка) є свій пеленг часу в ефірі і тільки в визначений строк ми спілкуємось досхочу. Справа в тому, що у нього на фронтовій позиції немає телефонного покриття. І для того...
Декомунізація. Цими днями, немовби у змові поміж собою, пролунало мені два телефонних дзвоники з різних куточків України. Чудасія: люди вітають з тим, що, мовляв, мої старання нібито не пропали даром — у столиці має з’явитися нарешті вулиця мого політи...