Вийшли з лісу, окупували пів столиці...

Війна з домофонними поборами

Повернувшись із тривалого відрядження додому на початку листопада минулого року, ми з дружиною виявили, що у нашому помешканні не працює домофон. Це дуже незручно, позаяк внизу двері блокуються, хто приходить у гості чи у справах, повинні очікувати в надії, можливо, хтось зайде чи вийде з під’їзду, або ж нам із високого поверху доводиться спускати вниз. Є, звичайно, іще й третій спосіб зв’язку із зовнішнім світом – спускати з висотки мотузяну драбинку. Але ми поки що не ризикуємо…

Численні телефонні заявки на номери, які вказані в платіжці на оплату послуг, мабуть, із восьмого чи дев’ятого разу привели до нас довгоочікуваного майстра. Я зустрів його замало не з теплими обіймами і гарними людськими словами. Без жартів, усе було так насправді, повірте. Але у відповідь отримав таке, що й словами всього не передасиш. З коридора, бо майстр і не переступив порога помешкання, не підійшов до домофону, не поглянув, чому він не працює, а відкрив такий шалений обстріл мене недолугими звинуваченнями, що у мене почали вуха в’янути.

Прийшлий чоловічок особисто мене начебто й не лаяв, але говорив так принизливо, що за об’єктом його презирства чітко вгадувався і вербальний я. Спершу було сказано, що, мовляв, понапиваються, пообривають кабелі, а їм ходи і ремонтуй. А вже далі й конкретно: «обірвав проводку…» «і наяруєш по телефону…» І все у такому ж брутально-принизливому, майже вульгарному тоні. Обов’язково ж зі звертаннями на «ти». Я, звичайно, не витримавши подібного знущання, заявив, що такий нечемний, безкультурний майстер мені зовсім не потрібен. Я просто не заслужив на подібні оцінки з прозорими натяками на якісь буцімто хуліганські учинки, оскільки у нашому помешканні зовсім немає, не видно поривів кабелів. Зачиняючи двері перед грубіяном, попросив передати у їхню контору, щоб прислали цивілізовану і виховану людину, а не бидляка з великої дороги…

Тут і почався справжній бойкот нашого житла ФОПом Карбівничий О.І., який обслуговує блокування вхідних дверей у будинку. Я вирішив було піти у цю контору, безпосередньо з керівництвом вирішити всі проблеми. Але куди там. У платіжці на оплату послуг вказано два номери телефонів. Але на них можна зробити лише заявку про неполадки, які колись там усунуть, як це роблять із нами аж з початку листопада 2019 року й по нині. Хоча, тут особливо підкреслю, всі послуги ФОПу у нас були сплачені до кінця року. На наші з дружиною запитання, де знаходиться офіс підприємця, звучала оскомна стандартна відповідь – «ніяких довідок не надаємо». Хто очолює ФОП і як йому зателефонувати – розбивалися об ті ж самі шаблонні слова. За цим, на тому кінці зв’язку, безцеремонно кидали трубку.

Запитую сусідів, можливо, хтось щось знає про контору Карбівничий О.І.. Усі безпомічно знизують плечима. Стосунки з ФОПом у мешканців будинку лише односторонні – із контори вони отримують платіжки на оплату буцімто їхніх важкенних послуг і старанно оплачують їх. Як це завжди робили і ми.


Тепер мені довелося прискіпливіше вивчати всі наші стосунки з цією чортівнею. З платіжки ж, зрозуміло ось що. Тут вказані реквізити на оплату послуг, але без зазначенням поштової адреси тих, кому надходять кошти. Але ж для того, щоб сплачували наклади, ми, як замовники послуг, маємо, мабуть, мати укладений договір з виконавцем робіт. Це золоте правило всіх договірних стосунків, за які сплачуються кошти. Одначе, наше домоволодіння з ФОПом Карбівничий О.І. ЗКПО 2759020352 подібного не укладало.

Обходжу сусідів, уточняю: можливо, у них подібна угода є. Ні у кого з десяти опрошених господарів квартир нашого під’їзду подібного трактату немає. І не чули вони про таке. Але платіжки ж, зрозуміло, від указаного вище ФОПу кияни отримують справно і так же старанно сплачують виставлені суми на вказаний там рахунок. Люди пригадують, що раніше домофон обслуговувало якесь ТзОВ, котре збирало у подібний спосіб платежі за обслуговування. Як і коли з’явилося нинішнє ФОП Карбівничий О.І., ніхто й не помітив. Але для мене однозначно зрозуміло, що кошти воно отримує протиправно, по-бандитськи – не маючи договорів на обслуговування помешкань.

Чому я так впевнено про це кажу. А тому, що якби ці діячі укладали договір на обслуговування, до прикладу, зі мною, то я би в ньому обов’язково зажадав вписати ось це: де знаходиться офіс підприємця, хто це такий Карбівничий О.І., його контактні дані. А то нині виходить, що всі ці послуги надаються людьми буцімто з лісу, фактично підпільно. Попробуй знайти їх у величезному Києві, якщо вони ще й маскуються, банально ховаються…

Тим часом добровільні помічники, які вишукалися у мене, знайшли через сайт Міністерства юстиції України дані про ФОП Карбівничий О.І. Ось вони: ФОП очолює Карбівничий Олександр Іванович. Зареєстрований він чи воно за адресою: Київська області, м. Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вул. Вокзальна… Чим може займатися даний підприємець? Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основних); КВЕД 25.12 Виробництво металевих дверей і встановлення їх…» Тут же вказано і мобільний телефон О.І. Карбівничого. Але він або виключений, або просто не відповідає на мої дзвінки. Думаю, що біля нього уже знають, що то я телефоную… Тому мовчать… Що ж, нехай і далі переховується…

Як бачимо, насправді так воно вийшло насправді, як я і передбачав. З лісового Коцюбинського, що знаходиться аж за Ірпенем, зібралися дядьки й тітки, повставляли металеві двері в столичні висотки, де мешкають кияни, і збирають кошти за те, щоб вони відчинялися і зачинялися. Не здивуюся, якщо вся контора цього ФОПа виявиться на якійсь там лісосіці чи в металоцеху. Сервіс, зрозуміло ж…


Запитується: а чи є у Києві влада? Чи знає вона хто у нас головний домофонник, скільки подібних протиправних, як на мене, поборів здійснює цей злощасний ФОП Карбничий О.І.? Скількома своїми металевими дверима він блокує вхід/вихід у столиці? Скільки незаконно (без укладання договорів з клієнтами) збирає коштів, чи платить з них податки?

Я про це написав до Солом’янської у місті Києві районної державної адміністрації і заслав це на її сайт у Фейсбуці. Керівники РДА є справжні хазяї нашого багатотисячного регіону. І, о, дивина: електронна відповідь прилетіла буквально блискавично…


Відправлена вона з РДА у мій «приват». У ній було написано: «Солом’янська РДА у конфлікти громадян з ФОП не втручається, з усіх означених питань звертайтесь до суду».

Бачите, як гарно відмели мене. Мовляв, пішов ти зі своїм домофоном… Сам виясняй, хто насправді є ці шахраї…
Тому змушений заявити, що я насправді повідомив в РДА про факти кричущої корупції, коли з тисяч і тисяч громадян, мешканців Солом’янського району, якийсь утаємничений ФОП, зареєстрований у лісі під Ірпінем, не уклавши з ними, як домовласниками, відповідних договорів на обслуговування, здирає регулярно, припускаю, що, мабуть, сотні тисяч гривень, адже ФОП Карбівничий «обслуговує» у такий бандитський спосіб, напевне, десятки багатоквартирних будинків у Солом’янському районі. А, можливо, і в інших районах також…

Довелося звернутися по допомогу до Київської міської прокуратури. Побачимо, що відповість вона…

На закінчення уже веселе. Люди, які читають публікації про мою війну з домофонною м….ю скинули фото пана Карбівничого О.І. У Фейсбуці виявилася начебто його сторінка. Знайомтесь із цим утаємниченим паном. (Хоча в останню мить я передував виставляти світлину: а якщо це не той Олександр Карбівничий… я ж його не знаю…)

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Сигнал з Америки через пів століття

понеділок, 15 квітень 2024, 17:03

Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...

Кінець жлобству за державний кошт

вівторок, 9 квітень 2024, 7:45

Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...