Учитися на ... манкурта

ЧОМУ МОВЧИТЕ ВИ, КАНДИДАТИ, ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК? ГРОШОЛЮБИ ПРООФЕСОРИ...

Пече, лихоманить, соромить, що нарешті дожили ми до того, коли наші доморощені українські вчені вивчають, пишуть національну історію, з першоджерел і з даних археологічних розкопок, із древніх літописів черпають античні істини, не проклята московщина нав’язує нам свої казки і постулати, а тут Міністерствонауки й освіти України (а чи України воно, коли патякає таке?), що історію вивчати, знати, розуміти зовсім не потрібно. Це буцімто зайвий, не потрібний в учбових програмах предмет. Можна послати його куди подалі, і гріха не буде…

Я от гадаю, що в державі, яка понад чотириста літ піддавалася утискам одного нахабного і нестримного ворога, який усе життя прагнув та нині вогнем і мечем знищує нашу націю, волить її умертвлення, наша історія, значно старша за московську, куди багатша за ординську, зрозуміліша за суттю має бути, залишатися і нашою гордістю, і нашою силою, і нашим віковічним корінням. А нам кажуть – це не потрібне, кинь те все вивчати, розвивати, не мороч ним мозки дітей. Забудь з якого ти джерела. Це, мовляв, не так важливо.

Ні, так можуть сказати лише найзапекліші вороги нашої нації, українського народу. Та ще й у ту вирішальну мить, коли наші вірні сини, виховані на історії свого гордого народу відважно лягають під танки на всьому тисячокілометровому фронті боїв із проклятою рашою. Українофоби, котрим за будь-яку ціну потрібно підірвати нашу віру в Перемогу, в наших Героїв. В Україну і українців.

Їм понад усе потрібно, щоб нові покоління наші зростали не патріотами, знавцями своєї історії, а манкуртами. Позбавленими кращих достоїнств українців...

Розмірковуючи над тим, де і звідки взялася ця ганебна пошесть, звідки віє новий вітер зради, все більше схиляюся до думки, що це ідеї лідера сивобородих антиукраїнців, котрих очолює ’’за бугором’’ багатолітній і незмінний служка Кремля Д. Табачник. Нинішній міністр науки і освіти, котрий найбільше до душі В. Зеленському, є найкращим учеником цього неперевершеного українофоба. Це, кажуть, за його рекомендацією він опинився на цьому посту. З подачі віце-прем’єра часів В. Януковича так відверто й нахабно зачищає смислове навчальне поле української освіти від української літератури в Україні, а тепер і від національної історії. Так нахабно і безапеляційно діяв тільки Табачник. Той, що рік тому став консультантом і навчителем по опустошенню окупованих наших земель від всього українського на загарбаних РФ Запоріжжі, Херсонщині. За що, власне, й отримав кримінальну підозру у зраді від СБУ.

Я розумію, що все в цій справі по*ую В. Зеленському. Його діти навчаються за кордоном. Навряд чи їм потрібна любов до України, як і знання української літератури, нашої історії, минувши, знання українських національних героїв. Так само, як і тому, хто з усіх сил прагне мати найбільше влади на печерських пагорбах. Його батько пенсіонер ФСБ Росії. Про яку любов до України його дітей лнуків можна говорити.

Я дивуюся, чому мовчать кандидати, доктори історичних наук, недолугі професори, які мовчки посапуючи гребуть гроші з державної казни щомісяця і словом не заїкнуться ніде, що потоптатися по історії України в навчальному процесі, викинути її з профільних предметів на чолі з іспитами, це відверта війна проти України. Думаю, що такий би міністр, його оточення, якби такий відвертий розумовий переворот стався б у якійсь іншій державі, окрім недолугої нашої України вже давно б годували голубів з камер слідчих ізоляторів. Чому мовчить воюючу наша держава? Та, яка понесла найбільші втрати в нинішньому столітті в боротьбі з терористами, тими, хто намагається умертвити нашу волелюбну країну? Хто складе відповідь на це болюче питання?

Олександр Горобець,

письменник.