Свіжа послуга НП - московські матюки

Спеціально не придумаєш

Я вже другий тиждень поспіль розсилаю чепурний, бірюзовий томик свого нового роману, озаглавленого ‘’Монастирська праля’’ щирим моїм читачам і над силу наївся стосунками з Новою поштою. Еге ж, це справді файний витвір часу, щодо його економії завдяки оперативності переміщення речей у просторі, але й безвідповідальний і тупий інструмент у руках окремих бездушних людей. Що ж, готуйтесь, захищатиму публічно це серйозне моє звинувачення потужної нової структури.

Ось уявіть собі. П’ять діб тому з одного відділення НП у Києві до іншого, також у столиці, переїхала книга. Але отримати її мій адресат не може: не вірно вказаний № телефону отримувача. Власне, на місці номера викарбувана безглузда купа цифр. Позаяк там намальовано не сім одиниць, як звично нумерується ґаджетний код, а… дев’ять. Розумієте, вказано не контакт клієнта НП, а, сказати б, повне безглуздя! Що насправді означає — справа потрапила до глухого кута. Адже НП для свого внутрішнього руху товарів, які вона переміщає головним обрала нумерацію за телефонним кодом. Бо коли я отримавши сигнал про те, що в 235 відділені НП столиці п’ятий день не можуть отримати моє відправлення за номером мобільного телефону кажу заклопотаному адресату, що, мовляв, візьми свій паспорт і за цим головним посвідчення особи забери тобі адресоване послання. Мій знайомий відповідає: для працівників Нової пошти паспорт особи не є документом, їм чомусь головне, щоб співпали №№ телефону, які вказані на бандеролі і ґаджета отримувача товару. Одне слово, для НП Закони України не діють… У них справді свій монастир… І тому мою ‘’Монастирську пралю’’ він гальмує, не передає поклажу тому, кому насправді адресована вона.

У цій дивній новітній побутовій історії мені вважається головним є те, як у накладній на місці номера мобільного телефону мого отримувача переказу виявилася купа дуплинастих, насправді нічого не визначаючих цифр. Замість звичних телефонних семи знаків — безглуздих дев’ять!!! А й справді, як?

Хоча уже всі наперед уже кажуть: винен відправник, тобто, я. Але, даруйте, це суща неправда. Ось як відбувається процес, до прикладу, відправки товару з відділення №332, яким я звично користуюся. До мене ще з порога (якщо немає черги відвідувачів) лунає запитання: ‘’Ваш номер мобільного телефону?’’. Дивлячись в екран комп’ютера оператор уже надалі звертається до мене по імені. Тобто, на НП існує телефонна база, в якій позначені мої персональні дані. Я сумніваюся, що подібне є законним промислом з точки зору правового поля охоронюваних законних прав людини. Але сьогодні це не тема мого дослідження.

Я передаю оператору книгу, він вкладає її до пакету з емблемою НП, заклеює і запитує номер мобільного телефону отримувача. Далі йде запис його прізвища, імені і по батькові, назва населеного пункту, № відділення НП. Особливо підкреслюю це: я не маю найменшої можливості проконтролювати процес заповнення відправної декларації. Поміж мною і оператором широка стійка на котру виставляється товар для його прийняття чи видачі. Мені зовсім не видно екрана комп’ютера поштаря. При чому, весь цей процес відбувається, як правило у пришвидшеному темпі, оператор постійно кудись поспішає, тому, приміром, що могли з’явитися нові клієнти відділення, приміром. До речі, за сотні моїх відправлень різних вантажів працівник пошти практично жодного разу ніколи не перевірив даних накладної, котру він виготовив, позаяк завжди блискавично наклеював її на бандероль. ‘’Хляп!’’ — він, мовляв, свою роботу виконав.

А тепер скажіть, будь ласка, яке я маю відношення до того, що у відділенні № 235 Києва ледве не тиждень лежить посилка з точним прізвищем, ім’я, по-батькові мого адресата. Ця людина оббиває вороги даного відділення НП, але через несумлінне ставлення оператора відділення №332 до своїх прямих обов’язків замість номеру телефону в супровідній накладній вказано низку незрозумілих, німих аж дев’ять цифр. Я тиждень уже виясняю, чому мій абонент без книжки, чому він не отримав з 235 відділення НП жодного сигналу по прибуття його товару, як нарешті він має забрати цей товар. Поки що повний туман. З гнилою посмішкою на устах працівниця НП мені пояснила: чекайте, коли товар повернеться. Через те, мовляв, що ви неправильно вказали № відправлення вам доведеться оплатити послуги поштою за доставку товару в два кінці.

Тобто, мене мають наказати за те, чого я не вчиняв. Бо я не писав замість № телефону вервечку безглуздих цифр в супровідній декларації. Я і додуматись не міг до того, щоб вказати аж дев’ять (!) номерів для звичайного ґаджету. Я ж, до речі, до цієї дурні не маю ніякого стосунку. Це вчинив ненароком, а можливо із злим умислом щодо особисто мене (і таке допускаю) оператор 332 відділення НП. Але він он стоїть і усміхається, він за подібне не відповідає… Тому я й стверджую: нехай оператор, котрий учинив подібне лиходійство, платить за своє бракоробство або умисел…

До всього ж додам, що номер телефону мого отримувача забитий в моєму ґаджеті, ми постійно спілкуємось. Я зберігаю про всяк випадок усі чорновики своїх відправлень і там чітко вказано правильний № ґаджета мого отримувача. До всього я , слава Богу, не криворотий, не ковтаю слова, маю, хоч і не всі свої, але все-таки 32 зуби. Себто, наблювати купу незрозумілих цифр я не міг. Звідкіля ж їх узяв оператор? І як він взагалі міг відправляти товар, якщо в супровідних документах фактично немає головного для НП — № мобільного телефона?

А ось друга картинка з того ж таки учорашнього, 3 квітня ц.р., дня. З самого ранку різко засигналив у моєму телефоні Конотоп. Тамтешнє відділення №2 повідомляє, що готує на зворотній шлях мій товар для пані Ольги Макаренко в їхньому місті. Мовляв, вона не відповідає на всі дзвінки.

Це моя близька родичка і я знаю з яким нетерпінням вона очікує на нову книгу. Та не може такого бути, щоб вона зігнорувала сигнали Нової пошти. Телефоную. Ольга Василівна ледве не в розпачі: мовляв, ніяк не діждуся обіцяної новинки. І найголовніше — жодного сигналу від поштарів не поступало. Побігла щодуху на НП, щоб ні в якому випадку не вілправляли книгу назад автору…

Пів дня митарств і Ольга Василівна повідомляє: нарешті аж увечері вирвала томик роману із їх лабет. Нова пошта стверджує їй, що ваш відправник, мовляв, несерйозний чоловік, бо вказав оператором її телефону не 098, а 097.

Пояснюю, що на час відправки переказу пані Макаренко на 332 відділенні НП чергував, напевне, геть глухий оператор, тому що в мене всі дані її контактах і в мобільному телефоні, і в чорновику відправки товару все вказано вірно. То при чому тут відправник, котрий позбавлений права перевіряти правильності заповнення супровідної декларації до товару.

Третій випадок подібного мудо**онства у відділенні №332 НП у Києві. Пов’язаний цього разу з блокуванням доставки моєї книги абоненту у Тиврові Вінницької області. Там, знаєте, мешкає унікального масштабу чоловік — Едуард Іванович Василевський. Колишній голова Шаргородського райвиконкому, перший секретар Піщанського та Тиврівського райкомів партії, 86-літній вдівець. Одинак. Де б він раніше не з’являвся на виробництві все за ним немовби квітами зростало. Двоє дітей мають свої сім’ї у Києві, відомі вчені, в їхніх родинах є й академіки. Запрошують батька в столицю. Він її відвідує лише раз на місяць. Для нього розшукують квиток на якусь гарну виставу, концерт. А весь свій час Едуард Іванович витрачає на догляд за 12 сотками землі у колишньому райцентрі. Має унікальний розсадник троянд. Їх у нього якраз тисяча штук. Напевне, вони за тиждень розцвітуть. Майже під вікнами Нової пошти містечка Тиврів.

А я, замало не тиждень тому, дізнавшись № телефону пана Василевського, відправив йому через НП примірник нової книги. І все хвилююся, що мій абонент ніяк не забирає поклажу. Вчора, 3 квітня, по обіді набрав телефон мого знайомого. Едуард Іванович вельми здивувався моєму повідомленню, позаяк жодного сигналу про прибуття на його адресу бандеролі не отримував. Тут же кинув усі справи і побіг на пошту, що знаходиться буквально поруч. Звеселілий телефонує і доповідає: ти трішки, мовляв, помилився, бо в одному місці номеру телефону вказав цифру не 5, а 6.

Ви розумієте, знову ж відбувається те саме. Професійне безглуздя операторів НП з відділення №332 приводить до того, що тінь безалаберника, дикого невігласа падає на мене. На відправника товару. Тому я кажу, що у разі, коли трапляються подібні збої треба винити не лише відправника товару, а насамперед оператора НП, котрий відправляв товар. Він мав не один раз уточнити головний показник – номер мобільного телефона отримувача товару. Бо ж яким треба бути безглуздим, щоб у номері телефону вписати аж дев’ять цифр? Адже саме він остання інстанція на відправці товару. Раніше поштарі хоч би давали під розпис відправника копії накладних, що буцімто формально прив’язувало клієнта до спровадженого товару, так тепер у відділенні і на це махнули рукою. Не звірену квитанцію-накладну приліпили до товару і -- гудбайн! Оператори понад усе зело поспішають охопити відвідувачів, а не потурбуватись про якість обслуговування.

Як пише професор історії із Кременця Тернопільської області пані Ірина Скакальська, яку я теж своїм дзвоником фактично спровадив у похід до НП, у неї виявилася точнісінька та сама проблема. Жодного повідомлення з пошти не отримувала, у накладній вказано не її № ґаджета - власне, з однією невірною цифрою. Товар уже мали повертати відправнику...
…Поки писав цю стаття з відділення №235 прийшло три сигнали: мовляв, вирішуйте проблему вашої поклажі на вулиці Московській 46/2. Невже у Києві є вулиця Московська? Але Нова пошта, як бачу, її здрастує…
Думаю, що всі оператори відділення №332 за останній тиждень не заробили не те що премій, а навіть і зарплати. Нехай хто доведе протилежне…
***
Що й казати, сходив нині, 4 квітня ц.р., у гості до 332 відділення НП, як опустився на саме дно гнилої, смердючої калюжі. Попросив, щоб негайно виправили неточності в № телефону до накладної на отримання моєї поклажі в Київському відділенні №235 вказаними у накладній особами. Оператор, як зачув мої слова, кинувся на вулицю, попросивши перейти від його до іншого робочого столу працівника НП. Важкуватий молодий чоловік тут же також блискавично самоусунувся від роботи. Привели молоду особу - красуню. (Краще я її описувати не буду). Мовляв, обслуговувати вас буде вона.
І розпочався такий лемент та гармидер на мої слова про те, що оператори забивають по 9 цифр у телефонну номерецію, що плутають номери телефонів у відправленнях: у мене ж на руках маса доказів цього рейваху. У відповідь неслося: а ви чому не перевіряєте?
Запитую: як?
Відповідає, що ми вам потім даємо копію накладної. Так офіційно заявляю всім, що мені, людині в окулярах, навіть з допомогою лупи неможливо будь що прочитати все надруковане мікроскопічним бісером у тих тонюсіньких шпаргалках, в котрих написане тут же витирається. Там на маленькому лоскутику папірця видрукувана понад 30 різноманітних даних. Для чого і кого це? А проста людина там нічого не побачить, не второпає. № телефону не завжди прочитаєш...
Ой, чомусь думається мені, пані та панове, що за ту кругленьку суму коштів, які дере Нова пошта з кожного свого клієнта, при відправці бандеролей її оператори повинні щонайменше три-чотири рази звірити достовірність номера телефону отримувача з записом у декларації супроводу товару. Але ж і близько подібного не учиняється. Ще одне практичне правило цього монастиря…
Попросив я виправити, вписати точний № моб. телефону мого отримувача книги, який оббиває пороги у центрі столиці. , в 235 відділенні НП. Подав потрібний № правильного запису телефону. Пані швиденько виправила все, а мені, на чистому оці, наче нічого перед цим не було, каже:
--І де ж там дев’ять цифр у телефонному номері, як ви стверджуєте, коли насправді їх там сім? Як і повинно бути...
Дивлюся, й справді сім. Як же ж це вийшло? І нарешті здогадуюся: шустра поштарка мене огорошує, діє по-циганськи, іншими словами -- забиває мені баки намагаючись видате виправлене за дійсний стан речей...
--Та звісно, що тепер їх сім там, - здогадуюсь елементарній спробі пошити мене в дурні, - після вашої правки. Тепер уже всюди після вашого втручання стоїть правильний номер. Хотіла, - кажу операторці, - мене надурити при всіх, пошити в дурні. Але ж у мене збереглися скриншоти чотирьох попередніх діб. У моїх друзів також, коли вони не змогли скористатися послугою НП… На що розрахований цей дешевий циганський викрутас?

У відповідь я отримав такого поверху лайку, хуліганський мат, від цієї (не можу писати більше пані, швидше - хуліганки з підворітні), що три роки колись служив на флоті, а подібного серед грубо тесаних чоловіків і навіть кац**ів не чував. Що ж мені залишалося робити? Я попросив цю особу представитись на своєму робочому місці оператора НП, якщо такою є. Вона ж явно порушує принципи рівноправ’я: всі мої дані має перед собою, а своїх не вказує. Довго не відповідала вона, а потім нарешті заявила, що її начебто звати Ірина Хворостенко. Ніякої уніформи (одностроїв) працівники тутешнього відділення НП тут не носять, службових бейджиків для ідентифікації особи на лацканах одягу працівники відділення не мають… Перед тим хлопці оператори привели ж цю жіночку звідкілясь із заднього двору відділення. От і подумалось знічев'я: а, можливо, вона просто сварлива прибирильниця. Ось і виходило що переді мною стоять не оператор НП, а Федя з помийки і Пріська з підворітні…

Саме ця особа, 4 квітня ц.р., з робочого місця оператора відділення №332 Нової пошти у місті Києві обклала мене найганебнішими московськими матюками за те, що я конкретно вказав на безлад у роботі поштарів. Випишіть їй премію, панове керівники НП!

Я заявив солом'янським поштарям, що таких унікальних «золотовустих» осіб, неперевершених майстрів руських відбірних матюків Хворостенків повинна знати вся Україна. Вони рідкісні потворні винаходи. Тому спробував закарбувати того, кого молоді, кремезні хлопці, місце яким, звісно, не за операторськими столами НП, а в більш потрібному для безпеки держави місці, випускають поперед себе, як найбільшого брехуна і борчиню з наполегливими відвідувачами.

Невже це вся така пріла контора Нова пошта?

Олександр Горобець, письменник.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Обдиралівка з електроосвітленням

субота, 18 травень 2024, 18:36

Відверто з болем. Якби мене хтось запитав, як життя-буття цієї весняної воєнної пори у центрі столиці, де мешкаю вже понад тридцять літ, то я би на це питання відповів словами героїв відеосюжетного анекдоту про хлопчика і його розважливого кота. Там м...

Якою мовою пишуть свої твори сучасні письменники

середа, 15 травень 2024, 21:00

...або Авто для директора Інституту української мови НАН України. Що тут скривати: після багатомісячної напруги з написання нового претензійного роману, майже безуспішному пошуку коштів на видання його в народі, позаяк, люд через війну, страждання й г...