Спробуйте всидіти на... олівці

Вправа не для мазохістів...

Із самого дитинства ношу в душі тремтливу пошанобу, навіть, неймовірну, сказати б, залюбленість, якщо існує таке делікатне і оригінальне слово, в великі різноколірні олівці. В інструмент для письма, пишуча частина якого, виявляється, складається з глини із наповнювачем (у простих олівцях — графітом), покритої дерев'яною оболонкою. Диво з чудес.

З того ж таки далекого малолітства живе у мені і особливий, дражливий запах цього «інструменту», цієї фарбованої його «сорочки». Малюєш, бувало в дитинстві, щасливий та усміхнений, пишеш олівцями під гасовою лампою у своїй сільській глибинці і ніяк ненадихаєшся цим запаморочливим запахом близькості до інтелектуального світу. Бо хто ж іще, окрім мене, має таку божественну красу?!

Колись я прочитав, що великий французький письменник Жюль Верн, надзвичайно організована і мудра людина, кожного ранку, незалежно від того, коли він ліг спати вчора, підводився з ліжка, сідав до столу, рівно о п’ятій годині ранку, в пору третіх паризьких півнів, починав затісувати олівці для кропітливої роботи, аби потім продовжувати ними безперебійно писати свої захоплюючі, неповторні романи і повісті, які чарували весь світ. Тепер, тільки де побачу коробку олівців, мимовільно думаю, які ж кольори найбільше до душі були великому французу?

А влітку 1998 року у Слов’янську Донецької області, саме у тому, котрий захоплювали п’ять літ тому рашівські головорізи, проводились довибори до Верховної Ради України замість вибулого народного депутата. Кандидатом у нардепи зареєструвався і я. І ось якось пішов я виступати на одне промислове підприємство курортного міста. В обідню пору зібрали там людей на цю оказію, в одному з цехів сіли вони переді мною. Глянув я у зал, а там одне чарівне, неповторне жіноцтво. Справжній чарівний квітник! Личка божественні як на вітринах рекламних магазинів. Є привабні рум’яні щічки, а хочеш можна віднайти і неповторні з запаморочливими ямочками… Губи теж на вибір різних форм і фасонів. Дуже важко, повірте, було виступати. Над силу справився я з тим завданням. А коли пролунали оплески, піднімається з-за столу директриса і дещо загадково і вітіювато, каже:

- Вам, як великому київському журналісту, за те, що так долодно розповіли нам усе, із задоволенням вручаю великий і гарний ваш робочий інструмент…

Я, не розуміючи про що йдеться, здається аж зашарівся, а вона подає, бантиком файно перев’язаний, чудовий, завдовжки із метр, а то й більше, лискучий, товстий, кольоровий, запашний … олівець. Для писаря, звичайно ж, інструмент…

-… це на згадку, як символ продукції, котру ми виробляємо, - підкреслює солідна керівниця.

Фабрика, виявляється, випускає олівці…

Років із п'ятнадцять той подарунок лежав у мене дома на шафі, нагадуючи про давню подію, аж поки я, здається, не презентував його онукам…

А цими днями, як приїхали в гості до тещі, дружина каже до мене й нашого веселого сімейного друга, французького бульдога Арчі:

-Хлопці! Чи не могли б ви провести мене на одне цікаве побачення. До моєї рідної школи у Терешенському парку. Кажуть, там виготовили і поставили одну цікаву річ. Пішли, подивимось…

І справді виглядає все вельми оригінально і чудесно. Там з’явилася лавка з кольорових олівців... Щоб краще роздивитися її, розгорніть на сторінці світлини. Он яке чудо!

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Маміка з Прикарпаття, - Олександр Горобець

субота, 21 вересень 2019, 11:44

Які б ми слова не шукали для вшанування подвигу Матері, вони уже колись мовлені іншими. І все, що можна про неї написати, це давно-давно уже зробили древні греки. Ми тільки повторюємо за ними. Тому, щоб не займатися плагіатом, я звернуся по допомогу до...

Бандитський Донбас у соусі Штайнмаєра

четвер, 19 вересень 2019, 14:17

Провокація "нормандського квартета". У народі справжній протестний стогін. У переговорному Мінську чітке «ні» щодо проведення виборів у так званому ЛНДР під цівками автоматів та кулеметів убивць тисяч українців. І лише один якийсь "навіжений" із МЗС, я...