Сюрприз до Дня Молоді

Як усе-таки добре, що в сина Тараса аж четверо дітей. Ледве не щодня від них різні отримую новини. От сьогодні найменша з Горобців — десятилітня Марічка зателефонувала з Карпат. Усе, мовляв, добре діду, до санаторію успішно доїхали. Поселилися. Пристанище сподобалось — кімната на двох, усі зручності. Мешкатиму із знайомою дівчинкою, ми вже з нею відпочивали поспіль під час одного із літніх заїздів у Прикарпаття. Сніданок сподобався. Іду знайомитись із довколишнім оточенням. Знімки скидатиму. Звіт по території тобі напишу…

Ой, яке ж це щастя отримувати такі повідомлення!… Як бальзам на душу.

Під 18.00 на Вайбер посипались світлини. Я бігом оглядати їх. Думав, що то «звіт» із Карпат. Але — стійте, це щось явно не те… На додачу телефонний дзвоник від Анички — третьої за рахунком онучки, ще однієї теперішньої школярки. Вона перейшла до випускного класу. Та, на кого постійно рівняється п'ятикласниця Марися.

—Вітаю, дідусю, з міжнародним святом! — чую у слухавці.

—А що сьогодні за празник такий? — уточняю.

—Сьогодні День Молоді! Наше головне свято! — весело щебече онучка…

—О, а я й не знав…

—Тепер будете знати. З цього приводу мені голова Київради пан Віталій Кличко особисто вручив персональну Подяку за активну громадську діяльність. Було урочисте нагородження з сесійному залі Київради. Я скидаю вам фото і відео з тієї події. На пам’ять…

—О, яка ж ти маленька на фоні пана Кличка, — виривається зненацька у мене. — Дійсно чемпіон світу…

Відзнака за старанність і громадську активність...

—Нічого, — каже Аничка, — я ще трішки підросту і поміняю його на посту…

Як тут не розсміятися. Мила Анна Тарасівна завше в своєму беззмінному репертуарі, у неї на думці лише кар'єрний ріст, бажання бути в центрі уваги. Бувало зателефонує син, запитую, як почувається його військо в котрому троє юних дівчат і Богдан. Про кожного щось скаже, які мабть успіхи, чим займаються, а про Аню традиційно-веселе — «ходить із короною на голові…»

Молодець Аничка...

Аня Горобець — краща учениця класу. Спершу її обрали президентом 166 київської школи столиці. Потім вона стала президентом президентів шкіл шкільного самоуправління Солом’янського району м. Києва. Згодом її обрали до молодіжного парламенту Київради, і справді величезне визнання, погодьтесь. А тепер, як бачити, удостоїлась чарівна онучка відзнаки і тут. Позаяк вона постійно в молодіжних клопотах, її я й не пам’ятаю коли бачив без громадських завдань. Навіть у шкільні канікули. І в кого вона така вдалася: комісар із довгими косами…

Олександр Горобець, письменник.