Усе, слава Богу, зашуміло, закрутилося довкруги проведення реконструкції знаменитого «заблудлого весілля» згодом знаменитих українців – президента Української Народної Республіки (УНР) в екзилі (у вигнанні) Андрія Лівицького та його дружини, письменниці-мемуариста Марії Ткаченко, яке відбулося 15 липня 1900 року у селі Володіївці тепер Барського району Вінницької області.
Хто не в курсі подій, поясню суть кількома короткими абзацами.
У селі Володіївцях, на початку двадцятого століття мешкала сім’я місцевого священника Івана Крижанівського. У пані-матушки Неоніли була молодша сестра Марія. Сирота з двох літ, виросла без матері. Коли прийшов їй, 21-літній, час виходити заміж, пані Неоніла сказала молодим: «Ми з Ванею зробимо вам весілля». Позаяк батьки жениха, ровесника милої пані (обоє, до речі, народилися в один і той же день – 9 квітня 1879 року!) Андрія Лівицького відмовили синові у благословенні на шлюб з Марією Ткаченко через те, що була вона, як і сам наречений, активна революціонерка, прихильниця самостійної і незалежної України.
Згодом Андрій Лівицький виріс до міністра юстиції УНР, після загибелі Симона Петлюри (1926 р.), і до кінця свого життя (1954 р.) беззмінний президент УНР в екзилі. Перша леді України у вигнанні Марія Ткаченко стала відомою письменницею-мемуаристкою. У них народилося двоє дітей, які виросли до визначних особистостей. Дочка – неперевершена українська поетеса, автор незрівняних ліричних і еротичних поезій, син Микола - журналіст, публіцист, письменних понад дванадцять своїх останніх літ був, як і батько, - президентом УНР в екзилі.
Організатори "Володіївецького весілля" (зліва направо) - керівник Вінницької письменницької організації Вадим Вітковський, очільниця райвідділу культури у Бару Людмила Гапонюк, депутат Вінницької обласної ради Володимир Крисюк.
Опублікувавши ряд історико-літературних розвідок про знамениту сім’ю, у тому числі й на Інтернет ресурсі "Патріоти України", про те, зокрема, як відбувалося весілля на Петра і Павла 1900 року над річкою Лядової у Барському повіті Подільської губернії, я висловив побажання реконструювати те давнє торжество. І знайшлися люди, які ділом відгукнулися на цю пропозицію.
І ось 11 червня ц.р. у Бару Вінницької області відбулося організаційне засідання ради з проведення торжества з нагоди 119-річниці взяття шлюбу Андрієм та Маріє Лівицькими і відтворення тієї далекої історичної події. Її очолили голова Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України Вадим Вітковський та депутат Вінницької обласної ради Володимир Крисько. До складу ради увійшли також кандидат мистецтвознавства Антоніна Сторожук, автор проекту письменник Олександр Горобець, голова Володіївецької громади Надія Домова, очільниця відділу культури і туризму Барської районної держадміністрації Людмила Гапонюк. У масових сценах будуть задіяні окрім артистів Вінницького музично-драматичного театру імені М. Садовського викладачі та студенти Барського педагогічного коледжу. А роль знаменитої дочки Лівицьких – Наталії Андріївни Лівицької-Холодної, відомої української поетки, багатолітнього літературного редактора часопису Союзу Українок Америки «Наше життя» зіграє на сцені член Національної спілки письменників України, вінницька поетеса, кандидат філологічних наук Ірина Зелененька.
Сценарій "утрясали" кандидат мистецтвознавства Антоніна Сторожук разом із Володимиром Крисюком та Вадимом Вітковським.
Уже виготовляється меморіальна дошка, яку 15 липня ц.р. буде встановлено і урочисто відкрито на храмі Іоанна Богослова у селі Володіївці, де було здійснено 119 років тому обряд шлюбу зіркової пари.
Оголошується і кастинг на наречених.
Майбутня сценічна Наталя Лівицька-Холодна - поетеса Ірина Зелененька.
Хто бажає надати матеріальну підтримку дійству, а мешканці інших країв офіційно взяти участь у реконструкції весілля, пишіть Володимиру Григоровичу Криську - kriskonat01@gmail.com, Вадиму Вітковському у Фейсбук. Та й мені також.
Торжество розпочнеться о 16 годині, 15 липня ц.р. у селі Володіївці.
Не залишайтесь байдужими!
Олександр Горобець, письменник.
На останньому рубежі. Для багатьох моїх земляків вінничан, напевне, і одеситів, кримчан, здебільшого віруючих римо-католиків, хто відвідує костьоли, ці останні дні нинішньої осені позначені печалю і смутком: на вісімдесят першому році життя пішов за св...
Сокровенне. У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці (ОНУБ) усе ширших обертів набирає процес із книжкового поповнення фонду за рахунок надходження нових творів, які дарують своїм майбутнім читачам місцеві автори. Хід безпомилковий...