письменник та журналіст
БЛОГИ
Племінника призвали на службу через військкомат. У нього надто масна, сказати б, затребувана військова професія – кулеметник. Зрозуміло, що такий нині вкрай потрібен на передку. Тижнів два його геть не було чутно в трубу-гаджет. Учора нарешті додзвонився до його. «Все, - весело каже, - о’кей! Служиться добре...» Про що інше не запитаю, у відповідь здебільшого чую – «військова таємниця…» Мовляв, відповіді не буде…
Із того, про що можна розповісти: сержант він, командир відділення. Має ще дванадцять підлеглих. Хлопці здебільшого з центральної України. Родичу моєму 47-ім, решта бійців молодшого віку, лише один має 52 роки. Швидкі і ловкі як олені…
«Я про них знаєте, як турбуюсь, - бадьоро каже племінник. – Сам для всіх їсти готую. Волонтери, спасибі, турбуються, додатковими продуктами гарно забезпечують… Балую всіх делікатесами… Цю новину розповідаю нині сину. У відповідь він весело сміється. А тоді й каже:
Олександр Горобець, письменник.
На останньому рубежі. Для багатьох моїх земляків вінничан, напевне, і одеситів, кримчан, здебільшого віруючих римо-католиків, хто відвідує костьоли, ці останні дні нинішньої осені позначені печалю і смутком: на вісімдесят першому році життя пішов за св...
Сокровенне. У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці (ОНУБ) усе ширших обертів набирає процес із книжкового поповнення фонду за рахунок надходження нових творів, які дарують своїм майбутнім читачам місцеві автори. Хід безпомилковий...
