Гай для Чикаленка

Крапля камінь точить

Напишу про це скромно, без особливої патетики, бо як би чого не наврочити. Ці ж гаврики, що ходять під московитами, на все здатні. Особливо ж у сфері фальсифікацій. Тому:

Хто завчасно припас шампанське, а краще всього моє улюблене віскі з острова Джура, де бігають єдині у світі червоні олені -- англійський діловий самогон «Джура», котре я, щоправда, ще й не пробував на смак – розливайте. За святу нашу перемогу!
18 жовтня ц.р. на сайті Київської міської державної адміністрації розпочалося голосування за те, щоб одному з парків Подольського району столиці присвоїти ім’я великого українського патріота – письменника, публіциста, мецената Євгена Харлампійовича Чикаленка. Всі попередні спроби громадськості міста і держави наректи його іменем одну з вулиць, площ, скверів Києва практично відверто провалювалися на етапі так званого електронного голосування, яке я називаю неприкритою фальсифікацією показників москворотими хакерами і місцевими запроданцями українофобами. Вони вистрибували з кальсонів, спотворювали волевиявлення громадян. Таке вже двічі чи тричі було...

Євген ЧикаленкоІ ось нинішня ніч, коли завершилося двомісячне голосування, показало такий результат. За те, щоб визначений для перейменування гай став відтепер притулком для тих, хто молиться за неперевершеного мецената, засновника першої україномовної газети в Російській імпереії, носив його ім'я, віддали голоси 76 осіб, за тих, хто проти цієї ідеї -- 10. Що й казати: слабаки!

Чикаленко нарешті, зусиллями багатьох українських патріотів, насамперед, членів Просвітницького Центру імені Євгена Чикаленка, який очолює колишній народний депутат кількох скликань Верховної Ради України Юрій Гнаткевич, вступив до Києва.
І це тільки початок.
Щиро вітаю всіх, хто вірить у нашу національну ідею, що Україна всіх переможе!

Олександр Горобець, письменник.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Сигнал з Америки через пів століття

понеділок, 15 квітень 2024, 17:03

Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...

Кінець жлобству за державний кошт

вівторок, 9 квітень 2024, 7:45

Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...