Зателефонував мені давній приятель із Запоріжжя, привітав із Новоліттям, а тоді й каже:
—Знав би ти, козаче, що у нашому місці нині твориться? Понад сімдесят літ живу, подібного не зустрічав, не бачив…
—І
як же ж воно, те ваше диво виглядає? -- цікавлюся.
—А вважай, що все місто, як мурашник з ящиками сюди-туди бігає. З скриньками ''гуманітарки''. Глава держави своїм указом звільнив головного злодія із обласної військово-цивільної адміністрації. А той всі поклади допомоги населенню з-за кордону нашого напівокупаваного краю підім’яв під себе, заскирдував на складах і замість того, щоб віддати людям за призначенням, реалізовував через торговельну мережу, ринки. А тепер, залишившись без керма у руках, віддав наказ залишки добра відати пенсіонерам. Моя дружина з різних фондів, за їхнім покликом уже притарабанила додому аж вісім гуманітарних поклаж. І дзвінки не припиняються. Приходьте, мовляв, отримуйте ще молочні консерви, горошок, яловичину і таке інше. Поморилися люди геть від заморського добра… Усе, що недогризли злодії від влади підбирають... І стид, і срам...
—Так за подібне судити треба?
Злодії у владі
—Та хто їх дістане… Вони вже набили калитки, десь в дорозі до теплих країв, не сьогодні-завтра на цю вертикаль посадять іншого. Все продовжиться в тому чи ще більш брутальному вимірі. Влада, це завжди головні злодії. А цих сьогоднішніх навіть не зупиняє те, що війна, що кращі наші сини й дочки кладуть голови за нашу волю, свободу і незалежність… А вони крадуть як навіжені мільйонами і мільярдами. На чолі з міністрами, головами адміністрацій… Тільки дробовик, хоч би з сіллю в зад, і може виправити ситуацію…
І спробуй переконай таку людину, як мій знайомий із Запоріжжя, що все далеко не так, як все місто нині бігає з яшиками ''гуманітарки'' вулицями обласного центру, тією, котру не встигли реалізувати на ринках їхні місцеві бандити…
Олександр Горобець,
письменник.
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.
На останньому рубежі. Для багатьох моїх земляків вінничан, напевне, і одеситів, кримчан, здебільшого віруючих римо-католиків, хто відвідує костьоли, ці останні дні нинішньої осені позначені печалю і смутком: на вісімдесят першому році життя пішов за св...
Сокровенне. У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці (ОНУБ) усе ширших обертів набирає процес із книжкового поповнення фонду за рахунок надходження нових творів, які дарують своїм майбутнім читачам місцеві автори. Хід безпомилковий...
