Далекосхідні українці стають під прапори нашого "Зеленого Клину"

Останні новини з Хабаровська
Не відаю,не здогадуюсь навіть чи знаєте ви, що нині, у суботу, 18 липня ц.р., знову двигтить земля під Путіним і Кремлем на Далекому Сході, у нашому, колись густо українцями заселеному «Зеленому Клині». Хазяйновито обжитими щирими і працьовитими українцями. Там на черговий мітинг протесту проти Московії, за звільнення з-під надуманого арешту губернатора Хабаровського краю Сергія Фурґала вийшло, за попередніми даними, понад 50 000 осіб.
Щоб було зрозуміліше, внесу одну суттєву ясність до новин з берегів Амуру і Уссурі. Справжнє древнє родинне прізвище Сергія Івановича, як розповіли мені знаючі люди з тих далеких країв, не ФУРГАЛ, а ФУРКАЛО. Відтак, швидше за все він з українського роду-племені. Але як все в мордорі робиться навиворіт,в угоду великодержавію, колись і десь, на якомусь етапі життя, котромусь із предків Фуркало поміняли прізвище на, начебто, більш зросійщене - Фурґал. Тепер ось, як бачимо, вирішили поміняти і долю активному громадському діячу в оборону якого став майже весь Далекий Схід – вкинули до слідчого ізолятора, щоб не відбирав слави у їхнього головного чорта – путіна.
Я сьогодні дивився на Ютюб-каналі репортажі сміливців з революційного Далекого Сходу і не можу нарадуватись тому, як хоробро та відважно люди називають Кремлівську банду злочинцями, як виступають проти колонізаторської політики Москви. Виголошують лозунги: «Путін – злодій!», «Геть Москву!» А найприємніше, коли ведучий, який повсякчас знаходився в колонах, серед протестантів враз вигукує приблизно таке: що це за клинчасті прапори несуть люди? І цих прапорів найбільше у колонах. Оператор показує, що ці знамена заполонили багатотисячний натовп.
«Ах ти ж неук!», - кажу про себе подумки. «Це ж прапори Українського «Зеленого Клину!» Слава Богу, проснулися українці Далекого сходу, наші брати по роду і по крові! Яке ж це щастя!
Тут я запланував поставити електронну адресу того далекосхідного репортажу, про який розповідаю. Але поки писав цей матеріал у пост, ту десятихвилинну розповідь витіснили нові і нові відео. Просто немає часу його шукати, тому відкриваю свіжий репортаж телеканалу Ютюб і забиваю в текст його електронні дані, ось вони - https://www.youtube.com/watch?v=w18ppO0JFms. Ви самі й тут побачите, що і в даному репортажі з Хабаровська не менше цих прапорів. Вони фактично зустрічаються на кожному кроці. Наш український "Зелений Клин" стає у центрі подій у розвалі московської імперії.
Правда, в цьому матеріалі говориться про те, що в протестних акціях бере участь уже не 50, а від 80 до 100 тисяч громадян. Це справжнє море злих, розгніваних людей, які не добирають слів в оцінці дій правителів.
Ми просто із вами, друзі, не маємо права забувати, що свого часу на Далекому Сході посіялося надзвичайно багато нашого українського родового насіння. Було ж бо де! «Зелений Клин» займав аж два мільйони (!) квадратних кілометрів благодатних земель – це була більша половина території ординської РФ! Що ж таке два мільйони квадратних кілометрів, як цю величину уяснити собі фігурально? Це коли на топономіку «Зеленого Клину», нашої з вами "Зеленої України" одночасно накласти всю обширну територію нинішніх Франції – 551595 тисяч кв. км, Іспанії – 505992, Швеції – 450292, Німеччини – 357578, крім того, там би ще на додачу й розмістилися маленькі Нідерланди – понад 41 тисяча квадратних кілометрів. Усі ці міста і села, вгіддя, лани і луки гомоніли, співали переважно щебетливою українською мовою.
У ті краї колись виїхав мій двоюрідний племінник Василь Сайчук із Джурина Вінницької області. Служив «сундуком» (прапорщиком) у військовій частині у Приамур'ї. Приїхавши якось одного разу на вакації, мабуть, у роках дев'яностих минулого століття, пригадую, розповідав, що в "Зеленому Клині" є багато мононаціональних українських сіл. "Тільки влада, на жаль, - казав, - виключно російська…"
Зверніть увагу, прапори, на яких акцентую вашу увагу і сотні яких несуть хабаровські демонстранти, виглядають не точною копією атрибутики, котра була затверджена 11 червня 1917 року на Всеукраїнському з’їзді Далекого Сходу, що відбувався у Нікольську-Уссурійському (нині – Уссурійськ). Тоді це були поєднані в одне полотнище три різновиді клини, сшиті з блакитного, жовтого і по центру від древка – зеленого кольорів. У нинішніх знаменах, як бачимо, присутній головний зелений клин, як і було раніше – по центру, від древка. Ознака того, що він представляє наш "Зелений Клин". А до нього променями примикають білий та голубий кольори. Чому саме так – пояснити не можу – не знаю. Припускаю, що це, можливо, чиясь нинішня самодіяльність. Але найважливіше, там є наш Зелений Клин!
Одначе, все у цій ситуації аж ніяк не можна сприймати доволі однозначно. До прикладу, якщо перед вами українець з Далекого Сходу, то він не обов'язково має бути антипутлерівцем. Ось сьогодні, до прикладу, багатотисячний натовп окружив приміщення Хабаровської міської ради, яку очолює, напевне ж, українець Сергій Кравчук. Але люд був надзвичайно сердитим, грізно та доволі вимогливо тупотів ногами і люто кричав: «Кравчук – виходь!» Багато розгніваних амурців, під вікнами мерії, картино засукували рукави сорочок, мовляв, попадись московський прихвостню! Мер столиці Далекосхідного краю, відомо, є давнім і запеклим противником губеранатора Сергія Фурґала, ще з часів, коли той трудився за своїм фахом - лікарем, потім займався бізнесом. А далі вони були політичними супротивниками, позаяк С. Кравчук - активний ставленик провладної, путінської банди, С. Фургал давно і беззмінно представляє в далекосхідній глубинці ЛДПР. А головне, далекосхідний пан Кравчук постійно ставив палки в колеса у роботі народного губернатора… Все це йому, напевне ж, зарахується сповна, оскільки це, гадаю, є остання його каденція на виборній посаді ...

Таким був офіційно затверджений українцями Далекого Сходу державний стяг нашого "Зеленого Клину", червень 1917 року.

Мимоволі міркую над тим, якими ж недалекоглядними, навіть, даруйте, обмеженими є нинішні наші українські політики, вожді політсил. Дві доби вони активно товклися під Верховною Радою України, виступаючи проти можливого наступу п’ятої московитської колони у парламенті на устої закону про українську мову. В акції антивладного протесту брало участь десятки тисяч киян і гостей столиці Великої України. Виступаючі з трибуни подеколи знічев’я повторюючись, переливали з пустого в порожнє. І нікому не спало на думку звернутися із закликом до українців «Зеленого Клину», які тисячами й тисячами цієї ж пори виходили щоденно на акції протесту в мордору. Чому, скажіть, було б українцям із центру Кмєва на весь світ публічно не підтримати своїх побратимів українців "Зеленої України", надихнути для непростої боротьби проти маразматика Путіна, його кровожерливих кремлівських ідіотів, котрі вже шостий рік поспіль ведуть загарбницьку війну супроти нашого бідового народу. Погодьтесь, обмежені, тупі у нас політики. Адже об’єднання зусиль Великої України і «Зеленого Клину», «Малинового Клину», як віддавна називали українську Кубань (а сюди входять - Краснодарський край, Ростовська область, Ставропольський край, Адигея, Карачаєво-Черкесія, куди понад сто літ тому на постійне місце проживання виїхали з наших країв багато-багато українців), може нарешті кардинально похитнути і таки здолати ворожу імперію Путлєра. Насамперед, повернути наші загарбані РФ території – Крим та Східний Донбас. Ось, де знаходиться золотий ключик до звільнення окупованих територій, а не там, про що плете як із гарячки іноді недолугий блазень на троні...
Слава Україні! Героям Слава!

Олександр Горобець, письменник.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Останній шанс для патріота Чикаленка

неділя, 27 вересень 2020, 18:13

Проголосуй за перейменування скверу. А все решта, далі замічає у своєму барвистому посланні Сергій Олександрович, начебто так виглядає, як і при вас було. Зелені в пшеницях і овесі поля. Тут колись відпочивав і починав написання перших частин своєї ген...

Cпіткнулися об щастя вічної любові...

неділя, 27 вересень 2020, 17:12

Як у людей... Учора в Києві скромно похоронили стареньку бабусю, вона ледь-ледь не дожила, під наглядом родичів та працівників соціальних служб столиці, до ста літ. Віковий ювілей припадав на майбутнє 26 січня 2021 року. Через знайомих я домовлявся про...