Чикаленко уже на постаменті

Бувають же радощі у житті!
Я б не наймав духового оркестру. Не бив би у литаври. Значуща подія є, вона нарешті відбулася, але хочеться все сприйняти без галасу і крику. Обдумати, обговорити в сердечній тиші. Позаяк, скільки могли, різними ганебними шляхами, не пускали вороги наші запеклі на постамент найбільшого, найщирішого українського патріота останнього століття — Євгена Чикаленка, але все уже сталося, сказати б, саме собою — Великий Українолюб, колишній удатний землевласник, агроном, письменник, публіцист, неперевершений меценат нашої глибоко національної культури і літератури уже вислухав Гімн України зі свого високого постамента. Сталося це на території Куяльницької сільської громади під мамою-Одесою, в Мардарівському старостинському окрузі, фактично на місці, де колись були флігелі і маєтки кращого сільського господаря Півдня України, знаменитих Перешор. Древнє, старовинне село, де тепер майже не залишилося місцевих жителів фактично пішло в небуття. Його роль тепер виконує Мардарівка, теж колишня маєтність Чикаленків, котра, одначе, помітно омолоджується, оживає, відчутно приростає людьми. Ось тут і відбулося цими днями (запам’ятаймо цей день — 3 грудня 2021 року!) відкриття погруддя поміщику №1 України понад столітньої давнини.
Найголовніше, як на мене, то це те, що тут немає власників монументу. Мардарівський старостинський округ без крику і галасу, скромно взяв участь у Всеукраїнському конкурсі на здійснення проекту на спорудження національної, культурної спадщини. І серед 26 інших новацій, які виросли в Україні за цим же проектом, став переможцем, хоча всіх учасників подібної олімпіади було заледве не півтори тисячі. Просто похвально!

Так виглядає перший монумент на українській землі -- погруддя Євгена Харлампійовича Чикаленка під Одесою, поруч із рідними Перешорами...

Коли я дізнався, що погруддя витесано в Житомирському Коростишеві тамтешнім скульптором Віталієм Рожиком, то ледве не… з’їв свого капелюха спересердя. Боже, я ж стільки разів стрімголов проїздив попри той Коростишів на міжнародній трасі, тікаючи з столиці від ковіду, і не знав, навіть не здогадувався, що з тамтешнього граніту хлопці-майстри тешуть подобу діда Чикаленка для Перешор, вселяють у кам’яну гранітну глибу щедру, незрівнянну, колоритну і багату людську його душу. Я б міг давно заїхати, обняти свого життєвого кумира, подобу неперевершеного українського патріота, якого й по нині боїться вся московщина. Потерпаю, що врешті-решт виявиться: кам’яну глибу з підземної кладової діставали в кар’єрі, власниками якого є мої близькі друзі, котрі, до речі, зізнаюся, декілька разів останнім часом було гукали мене на вареники з вишнями. Он як воно у житті буває…
Можна було б багато ще сказати про те, що особливе і неочікуване сталося в той недільний день завершального місяця року поблизу Куяльника. Про тих, хто полишивши всі свої справи поїхали до Мардарівки/Перешор на відкриття погруддя Євгену Харлампійовичу, як старший науковий співробітник Національної Академії наук України Інна Старовойтенко, котра, і я не помиляюсь, друзі, — найсимпатичніша із науковців столиці, бо пан Чикаленко дуже розумівся на жіночій вроді; начальник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Гуцалюк; директор туристичної фірми «Київські фрески» Анжела Савченко…
Еге ж, представники туристичного бізнесу вже задоволено потирають руки: передчувають, що буде хорошій заробіток. Головний український меценат Чикаленко був дуже знаменитою людиною. Його й по нині пам’ятає бізнесовий і політичний світ. До погруддя великого українського патріота точне не заростуть народні стежки! І міжнародні також...
У тому, що погруддя знаменитого земляка з’явилося в рідних краях надзвичайно велика заслуга голови Куяльницької сільської громади пана Сергія Паламарчука. Він і явив світу світлий барельєф батька Чикаленка...

Голова Куяльницької сільської громади Сергій Паламарчук. Молодець: дуже багато доклав зусиль для того, щоб пан Євг. Чикаленко повернувся додому переможцем -- безпосередньо на державний постамент!

А щоб ви наочно вжилися в атмосферу врочистої події — перегляньте відеоролик з торжества. Тисніть сюди -- https://www.youtube.com/watch?v=pv8sgEiUCxo Мені ж залишається подякувати співробітниці Подільської районної ради Одеської області Олені Борейко за допомогу в організації цього матерівлу.

Стережи, діду Чикаленку, зі свого високого постаменту наші святі південні рубежі. Мордор не пройде!

Олександр Горобець, письменник.


Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Замулені джерела

неділя, 22 травень 2022, 20:05

Немає кого привітати. Пропаганда героїзму свого народу – свята тема. Мені дивно, що Національна спілка журналістів України ще й досі не додумалася організувати зустріч нових бойових Героїв України з журналістами центральних і регіональних ЗМІ. Прапор ...

А тепловізори головиха завезла додому

понеділок, 16 травень 2022, 23:30

Кому війна набиває гаманець. Новину, товариство, подам вам до вечері саму, що не є апетитну і разючу. Спецпідрозділ, мабуть, таки СБУ, як стверджують люди, налетів на садибу голови міської територіальної громади і вчинив там справжній трус. Те що вияви...