Зараз на чтиво, друзі, подам вам таке, у що ви, мабуть, спершу не повірите. Але вигадки тут жодної, все відповідає дійсності і реаліям нашого бандитсько-злодійського часу. І все це покривається відвертим ворогом українського народу - владою. Отож, це моя
ЗАЯВА
ПРО ЗЛІСНЕ НЕВИКОНАННЯ СВОЇХ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ФОП КАРБІВНИЧИЙ О.І. ЗКПО 2759020352
ДО ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБИ У м. КИЄВІ
(01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1)
Горобця Олександра Олександровича,
Заслуженого журналіста України,
члена Національної спілки письменників України
Моя сім’я мешкає у багатоповерховому будинку у Солом’янському районі. Свого часу ми приєдналися до обслуговування домофоном, яке було організовано в помешканні. Послуги зв’язку з відкриттям і закриттям вхідних дверей взяла на себе якась там комерційна фірма, котра на нинішній час, просто таки незрозумілим чином перетворилася в ФОП Карбівничий О.І. ЗКПО 2759020352 (р/р26008500789365 а Гол. Упр. АТ «Ощадбанк м. Київ…).
Оплата послуг нами здійснювалася завжди сумлінно відповідно до виставленого ФОПом рахунку раз на квартал. Не маємо ми боргів за 2019 рік. Одначе, з квітня минулого року аж по початок листопада минулого року ми усі домашні знаходилися у відрядженнях, і повернулися в своє помешкання лише в останній місяць осені. І виявили, що у нас не працює домофон, хоча за всі послуги було сплачено включно до кінця року. Думаю, що причиною цього був ремонт, який здійснювався ЖЕКом у під’їзді всього будинку, на всіх поверхах.
З метою усунення неполадку, стали надзвонювати на №№ телефонів, які зазначені в платіжках на оплату послуг – 229-48-71; 363-77-07, як там сказано, у ФОП Карбівничий О.І.. На протилежному кінці зв’язку старанно записували сигнали про наші звернення, одначе майстри чомусь не з’являлися аж до грудня.
Якось пізно увечері нам задзвонили у двері. З коридора повідомили: «Я – майстер по ремонту домофонів…»
Я широко, навстіж розчинив двері і весело сказав:
-Великий майстре, ми вас дуже заждалися, заходьте, будь ласка…
Великоокий чоловік огорошив мене тут же тим, що сказав:
-Це ви так своїх дітей можете зустрічати, а не мене… Поламав домофон, а тепер граєш дурня…
(?)
Я, пропустивши мимо вух практично неочікувану і нічим не спровоковану образу, намагався пояснити, що домашніх не було тут більше, ніж пів року. У нас немає малих дітей, щоб обірвати проводи чи будь-шо пошкодити у домофоні. В коридорах, поза межами помешканння тривав улітку капітальний ремонт, можливо, там щось десь порушили. Але чудо-«майстер» не слухав мене, уже зриваючись на фальцет у голосі, на все горло майже кричав: «Понапиваються, пообривають дроти, а ти ходи, ремонтуй…»
Це останнє для мене прозвучало, як справжня кривда, позаяк я уже ось 24 роки взагалі не вживаю спиртного і в нашому домі ніколи не буває ні п’янок, ні гулянок. А тут…
Намагався пояснити це все домофонщику, але той увійшов уже в раж і далі називаючи мене на «ти», хоч був явно молодшим за віком, без матюків, але так принизливо говорив до мене, що я нарешті не стерпів і сказав:
-Годі, пане! Такий ремонт мене не влаштовує. Забирайтеся геть, нехай починити домофон прийде нормальна, без бісиків людина. Ви мене образили тричі, я не хочу більше спілкуватися з вами…
І зачинив двері…
Але ж до мене приходять і діти, і друзі, знайомі. Як же ж пропустити їх у будинок, якщо двері заблоковані? Якби мешкав я, до прикладу, на 2-3 поверхах, можна було б по телефонному дзвінку знизу вискочити і відчини вхідні металеві двері. А як бути, коли наше гніздо знаходиться аж на верхньому поверсі?
Дружина намагалася добитися через телефони, які вказані в платіжці і я їх написав у цій Заяві вище, щоб прийшов майстер, полагодив домофон. Але – дзуськи. Заявки на неполадок записують, але ніхто на виклик не з’являється. Місяць, другий. Подібне продовжувалося і в січні цього року. Наяву, як я гадаю, злісне невиконання договірних зобов’язань ФОП Карбівничий О.І.
У кінці січня у мою, сказати б, долю постукав життєвий Ювілей. Я знав, що приїде мене вітати чимало колег – журналістів, письменників, друзів, родичів, знайомих, іноземців. Дружина завчасно ще раз зателефонувала у цей злощасний ФОП, в котрий уже раз попрохала «домофон-контору» прислати майстра, налагодити автоматичний зв'язок мого помешкання з вхідними дверима. Ніхто, зрозуміло ж, не з’явився на виклик. Вранці мого урочистого дня довелося наймати хлопчаків, аби чергували під дверима, і вияснивши у тих, хто приїхав, що вони направляються у наше помешкання, відкривали гостям двері моїми ключами. Справжнє безголів’я. Їй, право, це ніяк не схоже на центр європейської столиці, а якась справжня сибірська тундра.
Цей бедлам змусив мене особисто зайнятися виясненням того, що ж воно таке є це злощасне ФОП Карбівничий О.І.
Насамперед, виявилося, що за вказаними двома номерами вище, які я списав з рахунку на оплату за послуги, котрі вони нам регулярно виставляють, я хоч і потрапляю нібито до самого ФОПу, але ті, хто там відповідають на мій дзвінок навідріз відмовляються відповідати на питання, хто його очолює (ФОП), де знаходиться їхній офіс. Не бажають вони повідомити й про те, як можна порозмовляти з їхнім керівником. Банально відключаються… Виходить, що не можна...
Телефоную у диспетчерську службу Солом’янського району столиці. У кількох словах розповідаю суть проблеми, котра спіткала нашу сім’ю. Відповідь: «Служба домофонів не входить до нашого контролю за якістю надання комунальних послуг у районі…» От тобі й маєш… Начебто домофон це не комунальна послуга, а якась утаємничена ракетна установка нового зразка…
У Києві є така служба, яка називається у простолюдді «15-51». Це номер телефону, набравши який ви можете поскаржитись на неякісне надання послуг у столиці, і, на скільки мені відомо, практично завжди це спрацьовує. Ось сюди й я зателефонував зі своєю скаргою у полудень 2 лютого 2020 року. Але й тут виявилося, що служба 15-51, буцімто, маючи всі важелі впливу на комунальні служби, підрозділами обслуговування домофонів не займається. Мені там відповіли: «Це ви вирішуйте самі…» «Якщо не виконуються договірні зобов’язання – звертайтеся до суду» - порадили.
Але ж на кого подавати на суду, якщо де знаходиться цей ФОП, хто його очолює вияснити, і мені журналісту, не вдається. Не столиця держави, а якась бандитська богодільня...
У нас дома договору на обслуговування ФОП Карбівничий О.І. не виявилося. Кинувся до сусідів, обійшов із десяток квартир, і в них немає таких договорів. Стало зрозуміло, що колись ми договір укладали з якимось ТзОВ. Воно кудись тихенько спливло, зникло, а на його місце просунулася дивна фізична особа Карбівничий О.І. Хто це, де і звідки він узявся, - ніхто не знає, де насправді знаходиться їхній офіс, - теж не відомо… Дуже мутно все...
Один з сусідів заявив мені, що він особливо не здивується, якщо врешті-решт з часом виявиться виявиться, що всі гроші за послуги скеровуються безпосередньо до ДНР чи ЛНР, або й до самої Москви, коли відбувається таке маскування, втаємничення особи, яка начебто надає послуги, одночасно з приховуванням адреси його офісу. Можливо, це й перебільшення, а що, коли ні?
Тому я звертаюся до служби Держспоживстандарту з проханням:
Вияснити, на якій підставі отримує кошти з кожної квартири нашого багатоквартирного будинку ФОП Карбівничий О.І. (за інші будинки не знаю), не уклавши угод з власниками помешкань. Відмовляючись надавати послуги нашій сім’ї. Скриваючи те, де знаходиться офіс ФОПу, хто насправді ним керує...
Що це взагалі за надання послуг у столиці держави, яке ніким і нічим не контролюється, ніхто немає ніякого відношення до цього обслуговування громадян?
Відправлю подібні запити і до Національної поліції України, до керівництва Фіскальної служби, до СБУ.
З повагою
Олександр Горобець
02.02.2020 р.
На останньому рубежі. Для багатьох моїх земляків вінничан, напевне, і одеситів, кримчан, здебільшого віруючих римо-католиків, хто відвідує костьоли, ці останні дні нинішньої осені позначені печалю і смутком: на вісімдесят першому році життя пішов за св...
Сокровенне. У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці (ОНУБ) усе ширших обертів набирає процес із книжкового поповнення фонду за рахунок надходження нових творів, які дарують своїм майбутнім читачам місцеві автори. Хід безпомилковий...