А що під маскою домофона?

Як нас обслуговують...

Зараз на чтиво, друзі, подам вам таке, у що ви, мабуть, спершу не повірите. Але вигадки тут жодної, все відповідає дійсності і реаліям нашого бандитсько-злодійського часу. І все це покривається відвертим ворогом українського народу - владою. Отож, це моя

ЗАЯВА
ПРО ЗЛІСНЕ НЕВИКОНАННЯ СВОЇХ ДОГОВІРНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ФОП КАРБІВНИЧИЙ О.І. ЗКПО 2759020352

ДО ДЕРЖСПОЖИВСЛУЖБИ У м. КИЄВІ
(01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка, 1)

Горобця Олександра Олександровича,
Заслуженого журналіста України,
члена Національної спілки письменників України

Моя сім’я мешкає у багатоповерховому будинку у Солом’янському районі. Свого часу ми приєдналися до обслуговування домофоном, яке було організовано в помешканні. Послуги зв’язку з відкриттям і закриттям вхідних дверей взяла на себе якась там комерційна фірма, котра на нинішній час, просто таки незрозумілим чином перетворилася в ФОП Карбівничий О.І. ЗКПО 2759020352 (р/р26008500789365 а Гол. Упр. АТ «Ощадбанк м. Київ…).

Оплата послуг нами здійснювалася завжди сумлінно відповідно до виставленого ФОПом рахунку раз на квартал. Не маємо ми боргів за 2019 рік. Одначе, з квітня минулого року аж по початок листопада минулого року ми усі домашні знаходилися у відрядженнях, і повернулися в своє помешкання лише в останній місяць осені. І виявили, що у нас не працює домофон, хоча за всі послуги було сплачено включно до кінця року. Думаю, що причиною цього був ремонт, який здійснювався ЖЕКом у під’їзді всього будинку, на всіх поверхах.

З метою усунення неполадку, стали надзвонювати на №№ телефонів, які зазначені в платіжках на оплату послуг – 229-48-71; 363-77-07, як там сказано, у ФОП Карбівничий О.І.. На протилежному кінці зв’язку старанно записували сигнали про наші звернення, одначе майстри чомусь не з’являлися аж до грудня.

Якось пізно увечері нам задзвонили у двері. З коридора повідомили: «Я – майстер по ремонту домофонів…»

Я широко, навстіж розчинив двері і весело сказав:

-Великий майстре, ми вас дуже заждалися, заходьте, будь ласка…

Великоокий чоловік огорошив мене тут же тим, що сказав:

-Це ви так своїх дітей можете зустрічати, а не мене… Поламав домофон, а тепер граєш дурня…

(?)

Я, пропустивши мимо вух практично неочікувану і нічим не спровоковану образу, намагався пояснити, що домашніх не було тут більше, ніж пів року. У нас немає малих дітей, щоб обірвати проводи чи будь-шо пошкодити у домофоні. В коридорах, поза межами помешканння тривав улітку капітальний ремонт, можливо, там щось десь порушили. Але чудо-«майстер» не слухав мене, уже зриваючись на фальцет у голосі, на все горло майже кричав: «Понапиваються, пообривають дроти, а ти ходи, ремонтуй…»

Це останнє для мене прозвучало, як справжня кривда, позаяк я уже ось 24 роки взагалі не вживаю спиртного і в нашому домі ніколи не буває ні п’янок, ні гулянок. А тут…

Намагався пояснити це все домофонщику, але той увійшов уже в раж і далі називаючи мене на «ти», хоч був явно молодшим за віком, без матюків, але так принизливо говорив до мене, що я нарешті не стерпів і сказав:

-Годі, пане! Такий ремонт мене не влаштовує. Забирайтеся геть, нехай починити домофон прийде нормальна, без бісиків людина. Ви мене образили тричі, я не хочу більше спілкуватися з вами…

І зачинив двері…

Але ж до мене приходять і діти, і друзі, знайомі. Як же ж пропустити їх у будинок, якщо двері заблоковані? Якби мешкав я, до прикладу, на 2-3 поверхах, можна було б по телефонному дзвінку знизу вискочити і відчини вхідні металеві двері. А як бути, коли наше гніздо знаходиться аж на верхньому поверсі?

Дружина намагалася добитися через телефони, які вказані в платіжці і я їх написав у цій Заяві вище, щоб прийшов майстер, полагодив домофон. Але – дзуськи. Заявки на неполадок записують, але ніхто на виклик не з’являється. Місяць, другий. Подібне продовжувалося і в січні цього року. Наяву, як я гадаю, злісне невиконання договірних зобов’язань ФОП Карбівничий О.І.

У кінці січня у мою, сказати б, долю постукав життєвий Ювілей. Я знав, що приїде мене вітати чимало колег – журналістів, письменників, друзів, родичів, знайомих, іноземців. Дружина завчасно ще раз зателефонувала у цей злощасний ФОП, в котрий уже раз попрохала «домофон-контору» прислати майстра, налагодити автоматичний зв'язок мого помешкання з вхідними дверима. Ніхто, зрозуміло ж, не з’явився на виклик. Вранці мого урочистого дня довелося наймати хлопчаків, аби чергували під дверима, і вияснивши у тих, хто приїхав, що вони направляються у наше помешкання, відкривали гостям двері моїми ключами. Справжнє безголів’я. Їй, право, це ніяк не схоже на центр європейської столиці, а якась справжня сибірська тундра.

Цей бедлам змусив мене особисто зайнятися виясненням того, що ж воно таке є це злощасне ФОП Карбівничий О.І.

Насамперед, виявилося, що за вказаними двома номерами вище, які я списав з рахунку на оплату за послуги, котрі вони нам регулярно виставляють, я хоч і потрапляю нібито до самого ФОПу, але ті, хто там відповідають на мій дзвінок навідріз відмовляються відповідати на питання, хто його очолює (ФОП), де знаходиться їхній офіс. Не бажають вони повідомити й про те, як можна порозмовляти з їхнім керівником. Банально відключаються… Виходить, що не можна...

Телефоную у диспетчерську службу Солом’янського району столиці. У кількох словах розповідаю суть проблеми, котра спіткала нашу сім’ю. Відповідь: «Служба домофонів не входить до нашого контролю за якістю надання комунальних послуг у районі…» От тобі й маєш… Начебто домофон це не комунальна послуга, а якась утаємничена ракетна установка нового зразка…

У Києві є така служба, яка називається у простолюдді «15-51». Це номер телефону, набравши який ви можете поскаржитись на неякісне надання послуг у столиці, і, на скільки мені відомо, практично завжди це спрацьовує. Ось сюди й я зателефонував зі своєю скаргою у полудень 2 лютого 2020 року. Але й тут виявилося, що служба 15-51, буцімто, маючи всі важелі впливу на комунальні служби, підрозділами обслуговування домофонів не займається. Мені там відповіли: «Це ви вирішуйте самі…» «Якщо не виконуються договірні зобов’язання – звертайтеся до суду» - порадили.

Але ж на кого подавати на суду, якщо де знаходиться цей ФОП, хто його очолює вияснити, і мені журналісту, не вдається. Не столиця держави, а якась бандитська богодільня...

У нас дома договору на обслуговування ФОП Карбівничий О.І. не виявилося. Кинувся до сусідів, обійшов із десяток квартир, і в них немає таких договорів. Стало зрозуміло, що колись ми договір укладали з якимось ТзОВ. Воно кудись тихенько спливло, зникло, а на його місце просунулася дивна фізична особа Карбівничий О.І. Хто це, де і звідки він узявся, - ніхто не знає, де насправді знаходиться їхній офіс, - теж не відомо… Дуже мутно все...

Один з сусідів заявив мені, що він особливо не здивується, якщо врешті-решт з часом виявиться виявиться, що всі гроші за послуги скеровуються безпосередньо до ДНР чи ЛНР, або й до самої Москви, коли відбувається таке маскування, втаємничення особи, яка начебто надає послуги, одночасно з приховуванням адреси його офісу. Можливо, це й перебільшення, а що, коли ні?

Тому я звертаюся до служби Держспоживстандарту з проханням:

Вияснити, на якій підставі отримує кошти з кожної квартири нашого багатоквартирного будинку ФОП Карбівничий О.І. (за інші будинки не знаю), не уклавши угод з власниками помешкань. Відмовляючись надавати послуги нашій сім’ї. Скриваючи те, де знаходиться офіс ФОПу, хто насправді ним керує...

Що це взагалі за надання послуг у столиці держави, яке ніким і нічим не контролюється, ніхто немає ніякого відношення до цього обслуговування громадян?

Відправлю подібні запити і до Національної поліції України, до керівництва Фіскальної служби, до СБУ.

З повагою
Олександр Горобець

02.02.2020 р.

Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Сигнал з Америки через пів століття

понеділок, 15 квітень 2024, 17:03

Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...

Кінець жлобству за державний кошт

вівторок, 9 квітень 2024, 7:45

Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...