А понад Дністрем верби у задумі...

Коли тривалий час не можу я поїхати до рідних країв у межиріччя Південного Бугу і Дністра на Вінниччині, то навідуюсь до Фейсбуку, віднаходжу там сторінку милої жіночки з нашого чарівливого Поділля – пані Лариси Гоцуляк. Не письменниця вона, не літератор, а тепла й щира вдача її, що сповна, як мені видається, володіє даром заколисувати словами, заглядати до самої душі і серця. Передавати чуття на відстані. Напише два речення, а вони сіються в душі людей сім’ям благоліпних відчуттів. Підкріпить це двома, трьома світлинами – справжня новела з життя озивається до читачів з її сторінки.

Скільки не спостерігаю за цими її впевненими кроками по рідній моїй росі, менше всього чи навіть зовсім роками щонайменше у пані Лариси світлин про людей. У центрі уваги завжди рідна і священна наша, Богом дана природа. Найчастіше у центрі уваги красень Дністер.

Мешкає пані Лариса, як я зрозумів, у селі Бронниця Могилів-Подільського району Вінниччини. Це рукою подати до його величності красеня Дністра. А довкруги – подільські крутосхили, гори, яри (навіть свій Холодний яр є) і вибалки, густо порослі лісами.

Як мені хочеться іноді торкнутися душею до швидкоплинної річки, яка омиває наші кордони з Молдовою, поспішаю на сторінку ФБ пані Гоцуляк. (У моєму рідному Джурині теж частина села – Гоцуляки), до речі. А цими днями пані Лариса виставила кілька світлин з підписом - ''Небо у Садківцях'', я зрозумів, що зображені на її чудесних світлинах літні кучматі хмари пропливали того дня над сиротливо-одинокою хатою моєї матері, яка спочиває після століть служіння нашому роду в Джурині. Адже Садківці колись були селом Джуринськогго району і від моєї родинної колиски до них якихось півтора десятка кіломтерів, а навпрошки і того менше...

Як не повірити цій чудовій жінці.

Лариса Гоцуляк випускниця Вінницького училища культури і мистецтва імені М. Д. Леонтовича. А ось за покликанням – природолюб, краєзнавець найпершої величини. Пропагандист здорового способу життя, всезнайка рідного краю. Бродити за пані Ларисою з її світлинами, картинками з природи, викладеними в підписах до фотоілюстрацій, це пізнати багато цікавого про гриби і суниці, про лісотерапію і пасіку, про те, як дідько при створенню Світу по образу корови створив козу. Побачити в усій красі подільське просторове безмежжя у незрівнянному Придністров’ї.

Лариса Гоцуляк (друга ліворуч) серед родичів і друзів

НА ФОТО: Могутній Дністер у своїй красі непереквітній; Брониця Лариси Гуцуляк з висоти гір і крутосхилів.

Олександр Горобець, письменник.