Від "Русалки Дністрової" до україномовного Києва

Такі обереги сучасної України.

Знаєте, у мене на п’ятницю, 15 вересня ц.р. збіглося в часі дві важливі оказії. Запросили взяти участь у п’ятому Міжнародному літературно-мистецькому фестивалі «Русалка Дністровая» на Вінниччині, і того ж дня на 16.00 завітати до Національної спілки письменників України в Києві. Там має відбутися історична подія – організаційне засідання створення громадської організації «Україномовний Київ», до чого я регулярно закликав у своїх публікаціях. Я довго міркував, куди ж відправитись під завісу тижня. Приплинув у роздумах до тієї думки, що це фактично й одна та сама подія. І ось чому.
1811 року у Золочівському повіті Галичини народився мудрець із мудреців Маркіян Шашкевич. Бог відвів йому для життя лише 31 (!) рік, але те, що він створив за цей короткий життєвий проміжок пам’ятається у віках. Маркіян Шашкевич став зачинателем нової української літератури в Галичині, духовним просвітителем краю, знаменитим поетом, письменником, натхненником національного пробудження, відомим релігійним діячем. У 26 літ він з побратимами започаткував видання альманаху «Русалка Дністровая». Вперше в історії України народною мовою. Оргфографія твору згодом стала основою для пізніших систем українського фонетичного письма і, зрештою, сучасної української абетки.
Загалом вийшла тієї давньої пори, за редакторства Маркіяна Шушкевича лише одна-єдина книжка «Русалки Дністрової». Їй на дорозі у світ стали цензори, інша владна сволота. Її страшило в тому творові все, починаючи від девізу книги, який звучав так: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Іван Франко вважав, що «Русалка Дністровая» була явищем наскрізь революційним.
Двічі альманах Маркіяна Шушкевича дзеркально перевидавався в Україні – 1910-го – у Тернополі, 1950–го – в Києві. Ще раз начебто за океаном (1961 р.) – у Філадельфії. І ось нова «Русалка Дністровая» з’явилася 2013 року. Як повноколірний альманах.
Ідея і втілення її в життя цілком належить відомому українському поету Михайлові Каменюку, багатолітньому голові Вінницького обласного відділення Національної спілки письменників України. Михайло Феодосійович живе цим уже п’ять літ і перетворив на свято всеукраїнського масштабу.
Першою метою фестивалю «Русалка Дністровая» було: творче єднання письменників та митців південно-західного регіону України з областей, через територію яких протікає ріка Дністер. А це Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Вінницька та Одеська області. Ініціативу підтримали Вінницька облдержадміністрація та Національна спілка письменників України.
Поступово в орбіту фестивалю влилися самодіяльні краєзнавці, фольклористи, етнографи, активісти «зеленого туризму», науковці, журналісти, архівісти, митці різних напрямків як з усієї України, так і зарубіжні. Щоб сконцентрувати весь задіяний тут матеріал, у Вінниці став виходити культурологічний, науково-пізнавальний, літературно-мистецький альманах «Русалка Дністровая» (головний редактор та упорядник Михайло Каменюк), що його теж останнім часом фінансує вінницький обласний бюджет за програмою місцевого книговидання. Альманах став справжньою «народною книгою» написання давньої, сучасної і завтрашньої історії Поділля. Він представлений в усіх провідних бібліотеках України та в Нью-Йоркській публічній бібліотеці.
У новій, відродженій «Русалці Дністровій» друкувалися й мої твори. Зокрема, уривки з книжки «Родинна колиска – Джурин». Тому якийсь час тому я з вдячністю відгукнувся на пропозицію вінницьких колег письменників, котрі запросили мене на п’ятий ювілейний фестиваль «Русалка Дністровая», який стартує 15 вересня. Ось чому я вибрав із двох оказій відвідати ту, яка відбудеться на Поділлі, де, власне, пообіцяв побувати. Адже й вона стосуватиметься популяризації української мови, літератури, культури.
Свято відбудеться у Придністров`ї, в славному селі подільського степу Олгопіль, що в Чечельницькому районі. Це благословений південь Вінниччини. У ході свята тут відбудеться відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку та героїні його поеми Катерині (автор скульптури член НСПУ М.Крижанівський з Могилева-Подільського), а заодно відкриття першого у світі сільського Майдану поетів. Учасники фестивалю «Русалка Дністровая» відвідають і музей етнографії Буша, що в Ямпільському районі Вінниччини.

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Сигнал з Америки через пів століття

понеділок, 15 квітень 2024, 17:03

Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...

Кінець жлобству за державний кошт

вівторок, 9 квітень 2024, 7:45

Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...