Треба народжувати дитину? Їдьте... в окупований Луганськ

Біда наша, а не пропагандистська реклама

Учора один патологічно брехливий, фальшивий чоловік навернув брили такого знадного обману з приводу того, як нам масляно живеться, що добу уже і бридко, і гидко. Нині своєю статтею Ірина Веригіна, пам’ятаєте, в недавньому в. о. голови Луганської обласної державної адміністрації розставила, можна сказати, всі крапки над «і». Вона написала: «для багатьох пенсіонерів Станично-Луганського району медичне обстеження легше пройти в квазі-ЛНР, ніж в обласній лікарні у Сєверодонецьку.

Коли я про це стала виясняти у людей, вони пояснили, що до Сєверодонецька важко добратися і, що найголовніше, - за всі обслідування потрібно платити не малі кошти, а там, у квазі-ЛНР, на медичній карточці стоїть літера «У» (Україна) і пенсіонери проходять обстеження безкоштовно, до того ж онкохворим надають необхідну допомогу. Сюди, на окуповану територію, ходять і народжувати дітей…

Оце і є інформаційна політика, боротьба за душі і серця (в прямому і переносному значенні) слова».

Усе зрозуміло, панове начальники з високих Печерських бугрів? І це зовсім не сепаратистська пропаганда, не реклама принад, так би сказати, воєнного життя, а брутальна реальність нашої жахливої дійсності. Нашої насампред! Одначе і це ще не все. Читаємо далі:

«Пригнічує і те, що на території Станично-Луганського району так і не працюють українські телеканали, тож люди черпають інформацію з російських пропагандистських джерел».

З медициною, це, звичайно, катастрофа. Але даний приклад (а пані Веригіній я повністю довіряю) - живий агітпункт, переконливий доказ того, де насправді краще людям зараз живеться, коли для народження дитини їм потрібно під канонаду пострілів добиратися під покров бойовиків. Що ж це там за терористична республіка така? Можливо, така, як у нас «хунта»?

Мене в цій ситуації, як фахівця більше, чесно кажучи, цікавить дещо інше: чому на п’ятому році війни вся прифронтова смуга, як стверджує та ж автор публікації, не покривається жодним українським теле- радіоканалом. Відтак, уся тамтешня територія - зона безберегого впливу брехливої кремлівської пропаганди. В ефірі – жодного мурашиного писку по-українськи.

Щоб вам роти повикручувало високорангові київські брехуни і казнокради. Чим же ж займається, ось уже четвертий рік (!) поспіль цей недолугий кум Порошенка гидливо обізваний Мінстецем? Де наші теле-радіовишки, передавачі, підсилювачі, де, нарешті, україномовні газети? Чим же ж можна займатися майже 1300 діб, від 2 грудня 2014 року, відколи з’явилося міністерство? За це потрібно не просто судити, а відправляти на рудникові копальні у Жовті Води…

***

Стаття І. Веригіної розміщена тут - https://www.facebook.com/profile.php?id=1000033945...

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Здається житло для... сімейних горлиць, які щастя приносять людям

п’ятниця, 25 травень 2018, 8:20

Проста житєйська історія. Який усе-таки навдивовижу широкий, розмаїтий, різноманітний світ оповиває, захоплює нас. Ось завтра-позавтру виповниться лише місяць з того часу, коли ми всі домашні знаходилися на кухні сільського будинку, проводжаючи доньку ...

Не мундиром красний чоловік...

вівторок, 15 травень 2018, 15:58

Штрихи до портрета порядного чоловіка. Свого часу у Федеративній республіці Німеччини був такий відомий політик Ганс-Дітріх Геншер: ледве не чверть століття він займав пост спершу міністра внутрішніх справ, а тоді, майже двадцять літ поспіль, - керівни...