В українському футболі все, як завжди: бездушність гравців, безглузда біганина з опущеними головами і руками, відсутність бажання боротися за результат, брак у діях польової десятки упертості, настирливості, націленості на ворота суперника. Банальна розхлябаність на кожному квадратному метрові поля. А головне – якась патологічна (бо дивлюсь футбол багато років) байдужість. З початком другого тайму стало зрозуміло, що гол у ворота П’ятова буквально висить у повітрі. Всі «жовтяки» бігають кругами довкола хорватів, якщо трапиться м’яч, відмахнуться знічев’я ногами. Вийшли на поле, наче посмішитися. І це після перерви, де тренерський штаб повинен був начебто підбадьорити, зарядити, підказати гравцям, як і кому варто підсилити гру.
Прикро, дуже прикро. Хоча гра не здивувала. Безхребетна. Безвольна. Слабкодуха. Точно, як і головний тренер. Хай би його вже забрали до Москви. Він там більше потрібен. Позаяк нічого українського в ньому немає. Він навіть не володіє мовою своїх предків. Зате вільно белькоче з Берлусконі. Італійською оволодів, бо зате платили величезні гроші. Він навіть кум, здається, того напиженого Сільвіо. А той найближчий друг Путлєра. Тому не дивуюся й результату…
Я давно писав про те, що з нього не буде ніякого тренара. А особливо ж тоді, коли девізом збірної Шевченка стали плагіатні слова: "Україні, вперед!"
По-перше, це абсолютне повторення лозунгу московітів, які вже давно на своїх щоглах пишуть: "Рассея, впєрьод!" А, по-друге, і це просто парадоксально, що свого часу Наталя Королєвська Андрюшу розвела на 10 мільйонів гривень, вписавши його до списку свого передвиборного блоку. Який там лозунг був, ну-мо, пригадайте, пані й панове!? Та звісно ж, "Украіна, впєрьод!"
Катастрофічні слова для А. Шевченка...
Мені, чесно кажучи, найбільше вельми шкода сотень тисяч вболівальників, які за сотні кілометрів мчали цілий день звідусіль до столиці на авто, в автобусах, поїздах, електричках. Бачив сотні їх на дальніх і ближніх шляхах до Києва. Думали українці, що вийде свято для них у пору "бабиного літа", а безхребетний Андрюша підсунув усім брудну свиню, рябу - по-хорватськи…
На останньому рубежі. Для багатьох моїх земляків вінничан, напевне, і одеситів, кримчан, здебільшого віруючих римо-католиків, хто відвідує костьоли, ці останні дні нинішньої осені позначені печалю і смутком: на вісімдесят першому році життя пішов за св...
Сокровенне. У Тернопільській обласній науковій універсальній бібліотеці (ОНУБ) усе ширших обертів набирає процес із книжкового поповнення фонду за рахунок надходження нових творів, які дарують своїм майбутнім читачам місцеві автори. Хід безпомилковий...