Повне фіаско безвольного друга Сільвіо Берлусконі

На всіх своїх щоглах Андрій Шевченко пише лозунг "Впєрєд, Украіна!", а всі справи котяться взад

В українському футболі все, як завжди: бездушність гравців, безглузда біганина з опущеними головами і руками, відсутність бажання боротися за результат, брак у діях польової десятки упертості, настирливості, націленості на ворота суперника. Банальна розхлябаність на кожному квадратному метрові поля. А головне – якась патологічна (бо дивлюсь футбол багато років) байдужість. З початком другого тайму стало зрозуміло, що гол у ворота П’ятова буквально висить у повітрі. Всі «жовтяки» бігають кругами довкола хорватів, якщо трапиться м’яч, відмахнуться знічев’я ногами. Вийшли на поле, наче посмішитися. І це після перерви, де тренерський штаб повинен був начебто підбадьорити, зарядити, підказати гравцям, як і кому варто підсилити гру.
Прикро, дуже прикро. Хоча гра не здивувала. Безхребетна. Безвольна. Слабкодуха. Точно, як і головний тренер. Хай би його вже забрали до Москви. Він там більше потрібен. Позаяк нічого українського в ньому немає. Він навіть не володіє мовою своїх предків. Зате вільно белькоче з Берлусконі. Італійською оволодів, бо зате платили величезні гроші. Він навіть кум, здається, того напиженого Сільвіо. А той найближчий друг Путлєра. Тому не дивуюся й результату…
Я давно писав про те, що з нього не буде ніякого тренара. А особливо ж тоді, коли девізом збірної Шевченка стали плагіатні слова: "Україні, вперед!"
По-перше, це абсолютне повторення лозунгу московітів, які вже давно на своїх щоглах пишуть: "Рассея, впєрьод!" А, по-друге, і це просто парадоксально, що свого часу Наталя Королєвська Андрюшу розвела на 10 мільйонів гривень, вписавши його до списку свого передвиборного блоку. Який там лозунг був, ну-мо, пригадайте, пані й панове!? Та звісно ж, "Украіна, впєрьод!"
Катастрофічні слова для А. Шевченка...

Мені, чесно кажучи, найбільше вельми шкода сотень тисяч вболівальників, які за сотні кілометрів мчали цілий день звідусіль до столиці на авто, в автобусах, поїздах, електричках. Бачив сотні їх на дальніх і ближніх шляхах до Києва. Думали українці, що вийде свято для них у пору "бабиного літа", а безхребетний Андрюша підсунув усім брудну свиню, рябу - по-хорватськи…

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Сигнал з Америки через пів століття

понеділок, 15 квітень 2024, 17:03

Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...

Кінець жлобству за державний кошт

вівторок, 9 квітень 2024, 7:45

Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...