Мінськ для нас не нейтральна територія - ворожа сторона

Як попрощатися зі зрадливими "сябрами"?

Мабуть, саме я написав найбільше статей для українського політикуму, десятки разів з тривогою говорив про це на телеканалі 112.ua у прямому ефірі, роз`ясняв у книзі «Свічка на вітрі» - http://www.vinnychany.kiev.ua/!_ata/data/140.pdf, що Мінськ для України – не нейтральна територія. Там діють закони Кремля. Це своєрідна Кощеєва печера. Кому ж це не зрозуміло? Мінськ, не забуваймо, це столиця єдиної союзної держави Росії та Білорусі. Себто, це ворожа для нас територія і сторона! Аж набридло це пояснювати. В останнє про це писав рівно рік тому – 16 листопада 2016 року. Стаття називалася «МІНСЬК ДЛЯ НАС ВОРОЖА ТЕРИТОРІЯ: БУЛА І Є..» Читати тут - http://blog.liga.net/user/ogorobets/article/24867.aspx

А скільки ж до того було подібних публікацій, звернень – як горохом об стінку…

Приводом для тієї чергової публікації стало те, що напередодні, 15 листопада 2016 року в Нью-Йорку лукашенківська диктаторська Білорусь ще раз, зайвий раз, учинивши спробу заблокувати в Третьому комітеті ООН розгляд питання по Криму, домагалася зняття проекту резолюції, заявивши про начебто політизацію питання прав людини, тим самим проявила себе в ролі прости.-прокурорші Поклонської, готової всяко принизливо служити Москві.


За рік що поминув, Білорусь учинила ряд нових провокативних дій щодо України та її громадян. Там, до прикладу, нізащо затримали і вивезли в Росію юного українця Гриба, над яким уже понад пів року знущаються у в’язниці:запитати б їх, що за шпигуни в 19-літ? З дітьми нашими воюють, барани.


Тепер новий випад: Білорусь проголосувала проти прийняття резолюції ООН по Криму, де буквально сотні прикладів, коли окупанти знущаються з кримських-татар та українців. У цей же час міністр закордонних справ Білорусії поспішив додатково всіх запевнити, що його країна всіма силами боротиметься за зняття санкцій з Росії. Казати б до ситуації: тиць-**здиць. Що це, як не пряма підтримка агресора, який окупував наш Крим, наш Донбас? А пан Порошенко приймає Лукашенка як найвищого гостя, співає йому дифірамби, мовляв, свій у дошку. Щоправда, виходить у гробову…


Дивує, вражає, принижує і ображає, що на напрямках міжнародної діяльності, поспіль із бездарним главою нашої держави працюють такі примітивні люди, як Клімкін, якась І. Геращенко. Створюють видимість бурхливої діяльності, кудись вони їздять, літають, щось нібито вирішують, а результатів – нуль. Хіба не бачать, що Мінськ для України – ворожа сторона. Що це вотчина Кремля. Ти ж пиши про це їм, хоч лусни, кричи до них з екранів – байдужі, як тюлені, звертайся до них з порадами – до глухих не докричишся, тупоголові завжди лиш на дурощі багаті…

Якщо для світу настільки важливі ці, так звані Мінські домовленості, то їх негайно треба перенести до іншої, справді НЕЗАЛЕЖНОЇ країни. До прикладу, в одну з країн Балтії, а ще краще до Нідерландів, де мешкає сотні, можливо, й тисячі родичів збитого російсько-донбаськими людожерами пасажирського літака рейсу МН-17. Щоб приїжджаючи туди на чергове рандиву, у лугандонів піджилки тремтіли, а не комизились вони під софітами телекамер, організованих сателітом Москви Лукашенком, вдаючи із себе термінаторів.

Останнє до чого додумалися в Кремлі - пропонують, щоб голубі каски миротворців на Донбасі тут носили... білоруси. Випишуть московітським головорізам білоруські документи, і все залишиться, як нині є...

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

"Остання корова Причепилівки", - Олександр Горобець

середа, 13 червень 2018, 17:49

Гірка правда нашого життя. Усе, що не є у мені сільське, сказати б, домотканне, особливо ж у спогадах про нашу подільську глибинку, про колись багатолюдний мій Джурин, як давнішній районний центр Вінниччини, а потім звичайний населений пункт, яким він ...

Літературні премії макулатурного потоку

неділя, 10 червень 2018, 14:12

Панове лауреати, а що ж цікавого читати? Ви не помітили, панове, що в державі відбувається якесь поголовне шарлатанне шаленство. Чи не кожного тижня повідомляються про підсумки все нових і нових літературних конкурсів. Лауреатами різноманітних премій щ...