Лукавство воєнного стану

Що за доля у нас із вами така химерна, панове!? Здається, нам, нині здрастуючим, заплановано пожити за різних епох, часів і державних укладів, станів.
При комунізмі пораювали, чи не так?

Мабуть, скажете, що ні. Не було такого...

А я ось переконаний, що так – пожили, і самі того не відаючи. Це тоді, коли вода в кранах міських комунікацій безкоштовною була і хліб вартував лише 16 копійок, і лежав він геть безкоштовним у кожній громадській їдальні скибочками нарізаний. Покататися у трамваї чи тролейбусі можна було за 3 копійки, а лише мідний п’ятак коштував стакан газівки з подвійним сиропом. Справжня смакота!

Але ж вам, пані й панове, не подобався такий комунізм, ви захотіли нових часів, модерніших оцінок данності, більш відкритого суспільного укладу – себто, капіталізму. Де кожен нібито сам собі хазяїн. Насправді, ми відтак вступили до полоси дикого капіталізму. І вирватись звідси більше ніхто не зуміє.

Що ж він нам приніс?

Як мені видається, - поки що загальну всенародну руїну. Як вона насправді виглядає – можете переконатися з учорашньому мого матеріалу, опублікованого тут - http://horobetsolexandr.patrioty.org.ua/blogs/khto...

Але цього, виявляється, мало. Бо на роду нам написано пережити ще й воєнний стан. Що воно таке – з минулого вечора товчуть воду в ступі на телеканалах, у соціальних мережах щодо цього різного роду юристи і державні пропагандисти. А в мене є ряд простих людських зауваг і пропозицій з цього питання…

Я б, приміром, обома руками підтримав особливий правовий режим, коли б він був спрямований проти корупції і крадіїв державних багатств. Саме це геть уже спустошило нашу країну, поставило її на останнє місце в Європі за статками людей. Якби за ВС спійманий на мільйонному хабарі чиновник не зміг більше відбутися мізерним штрафом чи відкупитися в тих, хто його затримав, це справді б був значний крок уперед. Але ж цього, і ви це також добре знаєте без мене, дорогі мої читачі, ніколи не буде при нинішній владі. Її очільники самі крадуть і вже не можуть не красти, не збагачуватись на біді народній, а якщо й приловлять якого нечестивця, то лише дещо почистять йому кишені, перекладуть його «бабло» до своїх торбин. Оце й усе. А становище заборони громадянам збиратися, мітингувати, надання права введенням воєнного стану владі розпускати громадські організації, продиктоване ВС, взагалі дає прерогативу нашим баригам безроздільно царювати, скільки їм заманеться.

Тоді навіщо такий воєнний стан?

Дивно, що пояснюючи вчора на засіданні РНБО України на телекамери сутність введення ВС, ні пан Порошенко, ні будь-хто з інших чиновників так і не пояснили, а для чого, власне, потрібне запровадження особливих умов життя суспільства, що це в кінцевому результаті має дати країні. Які перспективи відкриває це для обороноздатності держави, де вісім із десяти осіб населення є жебраками?

Оскільки пояснень причин і завдань введення ВС немає, то доводиться людям, холера ясна, самим будувати щодо цього здогадки. Я ж особисто також пристаю до тієї, можливо і суперечливої думки, що воєнний стан дає органам влади один лише незрівнянний привілей – відтермінувати у часі початок запуску кампанії з виборів нового глави держави. Створюється ще одна начебто об’єктивна реальність покерувати країною у режимі, коли добро, прибутки лізуть в усі щілини дому начальника держави, а народ від того тільки все більше й більше оскудіває!

До речі, на цій шкапі, ті, що нині при владі, можуть кататися не лише два наступних місяці – себто, 60 діб, як оголошено було учора, а хоч і безліч безмірного часу поспіль, поки триватиме російсько-українська війна. Якби ВС, пані й панове, був настільки дієвим способом мобілізації суспільства, чому в такому разі пан Порошенко і його камарилья не вводили воєнний стан в Україні під час Іловайської трагедії, коли московітами лише за офіційними даними було знищено в одному бою без малого чотириста наших героїв?

Я не чекаю відповіді на це питання від представників органів влади, їхніх сателітів, позаяк точно знаю, що його просто не існує.

Кремлівська воєнщина просто у неділю, 25 листопада ц.р. спровокувала загострення становища в районі Кримського мосту, позаяк природа така собача путлєрщини, і Банкова негайно поспішила використати цю морську колотнечу у власних політичних інтересах для безумовного продовження терміну перебування П. Порошенка при владі, майбутнього відтермінування у часі чергових президентських виборів. Це очевидно, як Божий день.

Якщо в адміністрації глави держави не знайдуть можливості у перший період впровадження ВС (бо він може продовжуватись все тим же рішенням РНБО) поліпшити ситуацію з станом підвищення обороноздатності морських рубежів держави, то цей правовий режим, який до певної міри обмежує права і свободи громадян України, безперечно, спрацює на майбутні вибори кандидата №1 тільки негативно. Це також очевидно, чи не так, панове?

Таким чином, воєнний стан був би виправданий лише в одному випадку: якби він був спрямований проти всепоглинаючої корупції, яка роз'їла, підточила корені державності, всі інші варіанти – від лукавого…