Месьє Еммануелю, виручай!

Щойно з першої полоси "Ліберасьйон"

Сьогодні французька газета «Ліберасьйон» опублікувала таку інформацію: «РОСІЙСЬКА ПРАВОЗАХИСНИЦЯ І ЖУРНАЛІСТ ЗОЯ СВЄТОВА ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА ФРАНЦІЇ ЕММАНУЕЛЯ МАКРОНА З ПРОХАННЯМ ДОПОМОГТИ У ЗВІЛЬНЕННІ УКРАЇНСЬКОГО РЕЖИСЕРА ОЛЕГА СЕНЦОВА, ЯКИЙ БУВ ЗАСУДЖЕНИЙ ЗА ЗВИНУВАЧЕННЯМ У ТЕРОРИЗМІ…»

Як пише пані Свєтова, президент Росії Путін не бажає звільняти Сєнцова, оскільки маестро публічно виступив проти входження Криму до складу РФ. Вона відмічає, що український режисер став політичним заручником Кремля. Правозахисниця висловлює надію, що французький президент зможе переконати свого колегу Владіміра Путіна помилувати Сєнцова.

Ні, на щастя, в Москві і Росії не всі однакові, з вичахлими ватними мізками а ля Путін, є такі, котрі добре усвідомлюють, розуміють, що мракобісна злоба імперців це лиша задавнена шовіністична хвороба, котру треба активно лікувати. Це і є Зоя Свєтова - журналіст і правозахиниця...

Можна лише подякувати пані Свєтовій за її енергійну вельми людяну, чутливу позицію. Я вже писав якось про цю винятково душевну московську жінку, діяльного і відчайдушного правозахисника. Це вона, коли ще тільки починалися події нової російсько-української війни, і в тій первинній веремії запропали долі українських заручників Клиха і Кольченка, яких викрали спецслужби ординців, хлопці мовби розчинилися в московітському антиукраїнському рейваху, знайшла їх в СІЗО аж на Кавказі. Першою зустрілася з ними, подала сигнал про це в Україну. Одначе ніхто з наших безголових політиків навіть не додумався подякувати пані Свєтовій за цю її велику турботу. За відвагу і лицарство. Тепер вона знову проявила публічну ініціативу на фоні всього світу про звільнення нашого режисера Олега Сєнцова. Подякуймо ж їй за цю небайдужість!

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Довге повернення Євгена Чикаленка додому

середа, 19 вересень 2018, 15:21

Хто і що не пускає Великого Українця до столиці. Без малого п’ять років уже (з 8 грудня 2013 року) на лобному місці столиці, де сходяться Хрещатик і бульвар Тараса Шевченка, якраз навпроти Бессарабського ринка, бовваніє порожній п’єдестал. Колишня уклі...

Яблуками пахне ввечері село...

понеділок, 17 вересень 2018, 16:38

Завітайте до мого осіннього саду... Край, де я знайшовся і виріс вважається вишнево-яблуневим, сливовим раєм. Поділля, Вінниччина, вельми щедра, благодатна земля. У нашому районі за радянських часів було аж три радгоспи плодово-ягідного тресту, які вир...