Cкільки шкір у людини?

Занадто довго - років із сорок, мабуть, носив я певний офіційний регламент в одязі (dress code) - строгий костюм та сорочку з краваткою. Цього вимагало життя, певні професійні моменти, багато-багато офіційних зустрічей, участей у різноманітних форумах, нарадах та формальних збіговиськах, куди без "хомута" на шиї було з`являтися просто не пристойно. І тому замало не з кожної зарплати (як за ритуалом) купляв я свіжу білу сорочку та гарну краватку. Цього добра зібралося чимало.

Вийшовши на пенсію, за сім років не зодягнув цих обладунків жодного разу. Наряджався у все простецьке, під джинси з сорочкою й тенісками з відкритими комірами, джепмери та водолазки, казати б, у напів спортивний одяг. Якось саме через джинси у мене виник невеличкий конфлікт. Коли кілька літ тому вийшла у мене чергова книжка, запросили мене представити її серед майбітніх редакторів видавництв, яких готують в університеті імені Драгоманова.

Мій давній приятель, завідувач кафедрою вишу, професор Віктор Жадько, по закінчені зустрічі й каже: "Більше тебе не гукатимемо до наших студентів, бо ти прийшов не по формі - у джинсах. У нашому університеті таке офіційно заборонено... Хочеш показатися нашим студентам і викладачам - одягай простецькі штани, а не американські..."