Блискава до Ростова: вручити В. Януковичу!

Що найголовнішим є для всіх нас нині?

Хтось скаже – перемогти Московію в Донбасі і Криму. Можливо. Добитися того, щоб більше не гинули українські патріоти. Стовідсоткова правда! Різко підвищити життєвий рівень громадян… І я за це обома руками…

Але все це, пані й панове, насправді вторинне. Бо як на мене, то найважливіше зараз - зберегти віру в Україну. Щоб Україна, як рідна матір, залишилася в серцях і душах людей. У цій просто таки жахливій, жалюгідній, маразматичній ситуації, до якої Вони довели обстановку в країні через безконечні їхні крадіжки з бюджету, злодійські заробітки на всьому, через гроші, гроші й гроші.

Вони – це з одного боку авакови, геращенки, неповторні в своїй шизофренічній красі ківи, з іншого - порошенки, кононенки. Ці мафіозні бригади просто таки стали над державою, над судами, над усіма нами і чинять справжню вакханалію. Безлад.

А ще ж, не забуваймо, є каськіви, луценки. Ці створюють нову унікальну і неповторну систему судочинства, справжній плацдарм для ще більшого грабунку. Казкову територію для безконечного злодійства, масових покраж без будь-якої відповідальності за ці злочини.

От, уявіть собі, я поцуплю з бюджету сотні і сотні мільйонів гривень, виведу ті людські сльози за кордон. І сам штучним хвостом дремену за тим добром услід. Колись там зіскучившись за рідними краями, визнаю за крадіжку крихту від того привласненого, ну, якихось смішних 7,5 млн грн, і поверну їх українському казначейству. А ще куплю в корупційного судоустрою, до прикладу, тихоокеанського міста-держави Панами довідку про те, що з мене, тут в, чиїм громадянином я вважаюся, навіть не можна запитувати, де ділися решта грошей, бо такою є умова видачі мене, крадія багатств свого народу з берегів панамського каналу. Явна фантасмагорія! А найвеселіше в цій унікальній ситуації криється тут: найпрокуроріший із прокурорів, юридичний геній без освіти стверджує: все правильно. Мовляв, Каськів трішки повернув із краденого і молодець: очистився. Цього нам вистачить. Про решту й не запитуємо.

Тоді ще один приклад з можливої практики щодо цього парадоксу. Виобразімо на мить, що завтра я піду і таємно вивезу весь живий товар курятника олігарха, друга п. Порошенка - п. Косюка. І чкурну за міжнародний поребрик. Потім, за рік-два, мене замучає совість, я впіймає у сусіда мішок курей, верну їх на комплекс «курка-ряба»… Після цього, скажіть, я можу вважати себе очищеним від злодійства, назвати себе добропорядним громадянином? За логікою каськіва-луценка – так. А насправді?

Чи не є це все заохоченням до казнокрадства?

Хотілося б, у зв’язку із цим також звернутися і до незабутнього пана-товариша Януковича. А чому б вам не повернутися в Україну під гарантії Ростовського обласного суду. Купіть його довідку, щоб українська генпрокуратура про Майдан вас запитувала, а про все інше, про вкладені у народу мільярди - зась. Ми уже явно зіскучились за вашими донецькими фокусами...