Блискава до Ростова: вручити В. Януковичу!

Тільки вас тут і не вистачає

Що найголовнішим є для всіх нас нині?

Хтось скаже – перемогти Московію в Донбасі і Криму. Можливо. Добитися того, щоб більше не гинули українські патріоти. Стовідсоткова правда! Різко підвищити життєвий рівень громадян… І я за це обома руками…

Але все це, пані й панове, насправді вторинне. Бо як на мене, то найважливіше зараз - зберегти віру в Україну. Щоб Україна, як рідна матір, залишилася в серцях і душах людей. У цій просто таки жахливій, жалюгідній, маразматичній ситуації, до якої Вони довели обстановку в країні через безконечні їхні крадіжки з бюджету, злодійські заробітки на всьому, через гроші, гроші й гроші.

Вони – це з одного боку авакови, геращенки, неповторні в своїй шизофренічній красі ківи, з іншого - порошенки, кононенки. Ці мафіозні бригади просто таки стали над державою, над судами, над усіма нами і чинять справжню вакханалію. Безлад.

А ще ж, не забуваймо, є каськіви, луценки. Ці створюють нову унікальну і неповторну систему судочинства, справжній плацдарм для ще більшого грабунку. Казкову територію для безконечного злодійства, масових покраж без будь-якої відповідальності за ці злочини.

От, уявіть собі, я поцуплю з бюджету сотні і сотні мільйонів гривень, виведу ті людські сльози за кордон. І сам штучним хвостом дремену за тим добром услід. Колись там зіскучившись за рідними краями, визнаю за крадіжку крихту від того привласненого, ну, якихось смішних 7,5 млн грн, і поверну їх українському казначейству. А ще куплю в корупційного судоустрою, до прикладу, тихоокеанського міста-держави Панами довідку про те, що з мене, тут в, чиїм громадянином я вважаюся, навіть не можна запитувати, де ділися решта грошей, бо такою є умова видачі мене, крадія багатств свого народу з берегів панамського каналу. Явна фантасмагорія! А найвеселіше в цій унікальній ситуації криється тут: найпрокуроріший із прокурорів, юридичний геній без освіти стверджує: все правильно. Мовляв, Каськів трішки повернув із краденого і молодець: очистився. Цього нам вистачить. Про решту й не запитуємо.

Тоді ще один приклад з можливої практики щодо цього парадоксу. Виобразімо на мить, що завтра я піду і таємно вивезу весь живий товар курятника олігарха, друга п. Порошенка - п. Косюка. І чкурну за міжнародний поребрик. Потім, за рік-два, мене замучає совість, я впіймає у сусіда мішок курей, верну їх на комплекс «курка-ряба»… Після цього, скажіть, я можу вважати себе очищеним від злодійства, назвати себе добропорядним громадянином? За логікою каськіва-луценка – так. А насправді?

Чи не є це все заохоченням до казнокрадства?

Хотілося б, у зв’язку із цим також звернутися і до незабутнього пана-товариша Януковича. А чому б вам не повернутися в Україну під гарантії Ростовського обласного суду. Купіть його довідку, щоб українська генпрокуратура про Майдан вас запитувала, а про все інше, про вкладені у народу мільярди - зась. Ми уже явно зіскучились за вашими донецькими фокусами...

Опублікував: Олександр Горобець
Інформація, котра опублікована на цій сторінці не має стосунку до редакції порталу patrioty.org.ua, всі права та відповідальність стосуються фізичних та юридичних осіб, котрі її оприлюднили.

Інші публікації автора

Хто слова зодягне у музичні шати

четвер, 28 березень 2024, 23:01

Шукаю композитора. Я, зізнаюся, друзі, не поет, тим паче, не поет-пісняр. Але одного ранку проснувся з віршем у серці. Де й взялося це прекрасне диво — не знаю. Тільки встиг ввімкнути комп’ютер — вилилося хвилюючим текстом на екран. Перечитав, почистив...

Схованка від бомби

п’ятниця, 22 березень 2024, 0:20

На злобу дня. Нічна балістика і крилаті ракети, сповіщення про рух яких із другої половини попередньої ночі у бік також і столиці вперше за весь період війни загнали й мене, комендантської години, у так зване укриття на Солом’янській. Я зайшов до його...