письменник та журналіст
БЛОГИ
Їй-право, ще не так давно, у самому серці столиці, по вулиці Великій Васильківській, якраз навпроти станції метро «Національний спортивний комплекс «Олімпійський», роздражнювала, серце й душу буквально вигризала, затьмарювала ненавистю все єство подразлива у вогнях вивіска з москворотим словом «ВареничнаЯ».
Щоб вас, московітів, шлях трапив!
Які варєнікі, коли вони вареники – віковічна українська національна страва. Ваше, мабуть, буде зватися пельмені, що насправді є мовною покручею з удмурстької та мови комі – «пель» + «нянь», себто, симбіоз чого означає «хлібне вушко» або ж «вухатий хлібець».
Отож, жуйте свій «вухатий хлібець» і для чого вам чіпати, переінакшувати на свій капризний, злодійський лад наші святі вареники.
Довго, скажу вам, пані й панове, вони не здавалися. Бо вже всі довкруги свої вивіски у столиці України на наш рідний лад переклали, а ця зашморгана «ВарєнічнаЯ» все не поступалася. Явно просилася під каменюку чи ломик славних наших хлопців з "С14"…
Але вчора проїжджаю вулицею і очам своїм не вірю. Комусь таки стала нарешті поперек горла російська транскрипція у вивісці, горить вогнем нова назва закладу: «ВАРЕНИЧНА. БАЛУВАНА ГАЛЯ».
О, так це вже зовсім інакше кіно. Не відомо, щоправда, що це за Галя, і звідки вона тут взялася. Але коли вже вам так хочеться саме Галі, то хай уже буде і так.
І чому, власне, саме балувана? А чому не «вередлива», «примхлива», «хтива», «химерна», «забаглива», «вимислива»? Що є рівноправним синонімом до слова «балувана». Хоча, втім, і так непогано. Головне – загадково…
Можливо, ця Галя з гумористичного українського мюзиклу, де співається:
Галю всі хочуть, зваблюють очі,
Манять її вуста,
Марні надії - Галя все мріє,
Мила та не проста.
І хоч з'їжджають хлопці з розуму всі,
А Галя міцно всіх тримає в руці,
Не поспішає як завжди вона,
Бо наша Галя дуже балувана.
Галя, щоправда, буває ще й "балЮвана", оскільки дуже полюбляє балі...
Щоправда, тут важливо не потрапити під дію відомого українського прислів'я: "Хто замолоду балує, той під старість старцює!"
Прошу, пане офіціанте, за мій рахунок подайте порцію-другу вареників у сметані для того, хто став автором даного незамацаного бренду!
Сокровенне. Я давно-давно, ледве не все доросле, свідоме своє життя чекав цього дня. Бо не буває ж таке: зналися люди, симпатизували одне одному, розвело їх життя — і назавжди. Якщо ми, слава Богу, і живі, і здорові! Сучасне, як я вважаю фото пані Тама...
Відверто. Ось і все, можна впевнено вважати 30 березня 2024 року в Україні завершилася ера газетно-паперового буму. Коли газетою, її публікацією, можна було, як недвозначно казали, вбити і людину, і муху. Саме цієї березневої суботи завершився випуск ...
